КОНОВАЛОВА ОленаЩЕРБАКОВА ОльгаОМЕЛЬКОВЕЦЬ ТетянаКАЛІСТА МаріяГУРТОВЕНКО ІринаСИДОРА НаталяНОВОСАД Катерина2024-11-132024-11-132023-12-14Коновалова О., Щербакова О., Омельковець Т., Каліста М., Гуртовенко І., Сидора Н., Новосад К. (2023). Дослідження петіолярних анатомічних ознак дуба звичайного (Quercus robur L.) і дуба червоного (Quercus rubra L.) та їх значення для мікродіагностики сировини. Фітотерапія. Часопис, 4, 57–70, doi: 10.32782/2522-9680-2023-4-57УДК 582.632.2:615:322:615.072:54.061/.062:547.9:577.15/.1710.32782/2522-9680-2023-4-57https://ir.kmu.edu.ua/handle/123456789/533Актуальність. Дослідження петіолярної анатомії Q. rubra та Q. robur актуальне для встановлення міжвидових анатомічних відмінностей листків; його результати можуть розширити спектр діагностичних ознак, що традиційно використовуються у фармакогностичному аналізі для встановлення ідентичності та якості сировини. Мета дослідження. Порівняти ознаки петіолярної анатомії Q. rubra та Q. robur, оцінити їх діагностичну значущість і можливість застосування під час проведення фармакогностичного аналізу різаної сировини. Матеріали та методи дослідження. Об’єктами дослідження були зразки листків Q. rubra та Q. robur, зібрані у вересні 2023 року на території Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка. Листки відбирали з 3–5 дерев, переважно із сонячної сторони, на висоті 2–2,5 м. Черешки для анатомічних досліджень фіксували та зберігали у 70 %-му етиловому спирті. Зрізи були досліджені за допомогою мікроскопа SUNNY XSM-20 6 500, сфотографовані цифровою камерою Sigeta MCMOS 5100 5.1 MP і опрацьовані за допомогою програмного забезпечення ToupView v. 3.7. Результати дослідження. Результати дослідження анатомічних зрізів черешків Q. rubra та Q. robur у дистальній, медіальній і проксимальній частинах показали діагностично значимі ознаки, які можна використовувати для ідентифікації видів. У проксимальній і дистальній частинах загальний план будови черешків Q. rubra та Q. robur виявився найбільш подібним, а найкраще видові відмінності проявилися в будові медіальної частини. Чіткі видові відмінності будови медіальної частини черешків Q. rubra та Q. robur можуть бути використані як діагностичні ознаки під час проведення фармакогностичного аналізу для встановлення ідентичності різаної сировини. За гістохімічними реакціями у черешках обох видів підтверджено наявність воскоподібних речовин, лігніфікованих тканин, танінів і крохмалю. Висновки. Показано, що аналіз ознак петіолярної анатомії видів роду Quercus у фармакогностичних дослідженнях може стати зручним інструментом для визначення тотожності видів і стандартизації лікарської рослинної сировини, а також є інформативним для таксономії роду Quercus і для з’ясування анатомічних адаптацій листківuk-UAдуб червонийдуб звичайнийQuercus rubraQuercus roburчерешкипетіолярна анатоміяанатомометричні показникимікродіагностика сировиниArticle