Жданюк Ю. И.Такташов Г. С.Гомозова Е. А.Грона Н. В.Супрун А. А.2024-11-042024-11-042020Клинические и иммунологические особенности вторичного иммунодефицита у жителей Донецкой области, вынужденно переселенных из зоны военных действий / Жданюк Ю. И., Такташов Г. С., Гомозова Е. А., Грона Н. В., Супрун А. А. // // Український журнал медицини, біології та спорту, 2020. Том 5, № 1 (23). С. 299-303.10.26693/jmbs05.01.299https://ir.kmu.edu.ua/handle/123456789/375В дослідженні прийняли участь 57 осіб (36 жінок і 21 чоловік у віці від 29 до 56 років), пере- міщених із зони проведення АТО в Донецькій області, звернувшихся до лікаря – клінічного імунолога з симптомами захворювань, які почали проявлятися після перенесеного стресу внаслідок пребування в зоні військових дій в період з літа 2014 до весни 2015 року. Хворі скаржились на часті рецидивуючі респі- раторні захворювання і хвороби ЛОР–органів, піогенні ураження шкіри, тривалий рецидивируючий пере- біг герпетичної инфекції, лімфоаденопатію, тривалу лихоманку неясного генезу, їх непокоїли синдром хронічної втоми, ознаки порушень функцій центральної нервової системи. Тривалість симптомов – 1–3 роки, до початку військових дій подібні симптоми не турбували. Усім хворим було проведено імунологічне обстеження з визначенням субпопуляцій лімфоцитів і усіх фракцій імуноглобулінів. В усіх хворих виявле- но вірогідне (Р<0,05) із зрівнянням з нормальними показниками зниження Т–лімфоцитів (CD3+), Т–хелперів (CD4+) і натуральних кілерів (CD16+). Зниження CD3+ і CD4+ було особливо вираженим у хворих з часто рецидивуючими (3–6 раз на рік) вірусними інфекціями (18 хворих), але різниця з показни- ками в загальній групі пацієнтов була статистично невірогідною (Р>0,05). У пацієнтів с піодерміями и ре- цидивуючими запальними захворюваннями ЛОР–органів (27 хворих) також відмічалось зниження В–лімфоцитів (CD20+), однак із зрівнянням з рештою пацієнтів це зниження було статистично невірогід- ним (Р>0,05). Рівні імуноглобулінів класів М, А, G у хворих змінювались в залежності від стадій запально- го процесу і нормалізувались при ремісії. При цьому вірогідним (Р<0,01) було тільки підвищенння імуног- лобуліну М у гострий період. Зниження Т–клітинного імунітету частіше приводило до розвитку рецидивую- чих вірусних інфекцій, а В–клітинного (гуморального) імунітету – до розвитку хронічних піогених (бактеріальних, коккових) запальних захворювань шкіри і слизових ЛОР–органів.ruвторинний імунодефіцитвимушено переміщені мешканціArticle