DSpace 7
DSpace is the world leading open source repository platform that enables organisations to:
- easily ingest documents, audio, video, datasets and their corresponding Dublin Core metadata
- open up this content to local and global audiences, thanks to the OAI-PMH interface and Google Scholar optimizations
- issue permanent urls and trustworthy identifiers, including optional integrations with handle.net and DataCite DOI
Join an international community of leading institutions using DSpace.
The test user accounts below have their password set to the name of this software in lowercase.
- Demo Site Administrator = dspacedemo+admin@gmail.com
- Demo Community Administrator = dspacedemo+commadmin@gmail.com
- Demo Collection Administrator = dspacedemo+colladmin@gmail.com
- Demo Submitter = dspacedemo+submit@gmail.com

Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
ПРО ПІДСУМКИ ДІЯЛЬНОСТІ КОЛЕКТИВУ ПВНЗ «КИЇВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» У 2024-2025 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ ТА ШЛЯХИ РОЗВИТКУ У 2025-2026 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ
(ПВНЗ «Київський Медичний Університет», 2025-08-28) Івнєв Борис Борисович
Роль епігенетичних харчових чинників та мікробіоти кишківника в патогенезі, клінічному перебігу та профілактиці мігрені
(ПВНЗ «Київський Медичний Університет», 2025-06-18) Гриценко Олена Євгеніївна
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНИХ НАСТАНОВ У ВЕДЕННІ НЕОНАТАЛЬНИХ ЖОВТЯНИЦЬ
(Ужгородський національний університет, 2025) Шевченко Т.А.; Качалова О.С.
Вступ. Неонатальні жовтяниці залишаються поширеною проблемою в педіатрії. З ураху-
ванням накопиченого досвіду та інформації в світі відбуваються еволюційні зміни в термінології, під-
ходах до діагностики та лікування неонатальних жовтяниць.
Мета дослідження. Провести порівняльний аналіз міжнародних рекомендацій і настанов із націо-
нальними протоколами для визначення різниці в підходах до термінології, класифікації, факторів ризи-
ку та лабораторної діагностики неонатальних жовтяниць.
Матеріали та методи. Проведено систематичний огляд та аналіз наукової літератури, міжнародних
клінічних настанов і рекомендацій та національних протоколів ведення неонатальних жовтяниць 2006
та 2023 року.
Результати досліджень. За останні 20 років збільшено перелік факторів з боку матері та дитини,
які можуть впливати на розвиток значної гіпербілірубінемії. Ретельно розглядаються причини нейро-
токсичного впливу білірубіну та білірубін-індукованої неврологічної дисфункції. Хоча дослідники не ви-
користовують однакову термінологію, в різних протоколах наголошується важливість надання медичної
допомоги при підвищених рівнях білірубіну та його негативний вплив на структури головного мозку
дитини. Важливе значення у діагностиці білірубіну має метод транскутанного вимірювання білірубіну.
Метод має високу чутливість, але специфічність коливається у значних межах, що свідчить про можли-
вість використання його як скринінгу, проте не виключає необхідність вимірювання білірубіну в сиро-
ватці крові.
Висновки. Проведений порівняльний аналіз дозволив визначити зміни, які відбулися за останні де-
сятиліття в підходах до класифікації, визначенні факторів ризику та методах діагностики неонатальних
жовтяниць. Введення в клінічну практику українських лікарів сучасні міжнародні рекомендації дозволя-
ють підвищувати обізнаність медичних працівників та покращувати якість надання медичної допомоги
дітям із неонатальними жовтяницями.
ПРОБЛЕМА ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ ТА ЙОГО ПРОФІЛАКТИКИ В СУЧАСНІЙ ПСИХОЛОГІЇ
(Університет Григорія Сковороди в Переяславі, 2024) Поляков Сергій; Кучеренко Єгор
У тезах розглянуто сутність феномена професійного вигорання як складного психічного стану, що проявляється у виснаженні, деперсоналізації та зниженні почуття професійної ефективності. Автори аналізують внутрішні (психологічні) та зовнішні (організаційні) чинники розвитку синдрому вигорання в умовах соціально-економічної та військової нестабільності в Україні. Узагальнено підходи зарубіжних (C. Maslach, W. Schaufeli) і вітчизняних дослідників (Л. Карамушка, І. Ващенко) до проблеми вигорання. Виокремлено ключові напрями профілактики: розвиток навичок стрес-менеджменту, релаксації, саморегуляції, підвищення психологічної культури персоналу та створення системи взаємної підтримки в колективах. Зазначено, що рефлексивний підхід до організації праці сприяє формуванню стійкості до стресу й попередженню емоційного виснаження.
Психологічна структура уявлень студента про успішність особистості
(Психологічні студії, 2025) Єгор Кучеренко; Любов Півень; Анна Широкова
У статті висвітлено змістові особливості психологічної структури уявлень студентів про успішність особистості. Здійснено теоретичний аналіз і розрізнення понять об’єктивної і суб’єктивної успішності, виявлено базові психологічні компоненти уявлень про успішність студента, які набувають ієрархічних зв’язків на основі індивідуального досвіду. Виявлено, що загалом успішність для студентів уявляється не лише як академічні чи кар’єрні досягнення, але й оцінюється за значущими особистісними критеріями самореалізації, як-от: між особистісні стосунки, почуття цілості, емоційне благополуччя та здатність жити відповідно до власних цінностей. Установлено, що об’єктивна успішність включає соціальну та визначається за панівними в суспільстві загальноприйнятими критеріями особистісного успіху. Змістом таких уявлень є соціально усталені уявлення студента про успішну діяльність, що формуються внаслідок його соціалізації. Змістом уявлень про суб’єктивну успішність є індивідуальні знання студентів про успішну діяльність на основі навчально-професійного досвіду та стійких переконань щодо праці. Такий вид успішності орієнтує студентів як на реальну (нинішню, провідну) діяльність, так і на ідеальну (майбутню). На основі інтеграційно-діяльнісного підходу до професійного самовизначення студента авторами розроблено теоретичну модель психологічної структури уявлень про успішність студентської молоді, яка включає три суб’єктивні критерії та відповідні компоненти: 1) смисловий (надання конкретного смислу професії, усвідомлення її цінності); 2) мотиваційно-цільовий (мотивація до нових досягнень як спрямованість на ускладнені завдання і виклики; наявність конкретного професійного плану та відповідних етапів досягнення поставленої мети); 3) регуляційно-поведінковий (ухвалення рішень щодо самовдосконалення; активні дії для досягнення успіху).