Банер КМУ
 

Communities in DSpace

Select a community to browse its collections.

Recent Submissions

No Thumbnail Available
Item
Комунікативний метод у вивченні англійської мови здобувачами вищої медичної освіти
(ГО «Європейська наукова платформа»; НУ «Інститут науково-технічної інтеграції та співпраці», 2026-02-20) Зеленцова Світлана Миколаївна; Віцюк Алла Анатоліївна
У статті розглядається комунікативний метод як один із найефективніших підходів до навчання іноземних мов студентами-медиками. Докладно описуються теоретичні основи, ключові принципи, переваги та особливості практичного застосування цього методу. Комунікативний метод у вивченні англійської мови спрямований на розвиток навичок реального спілкування, де мова є засобом взаємодії, а не лише об'єктом вивчення. Тому його основна мета — це формування комунікативної компетенції, подолання мовного бар'єра, активне використання рольових ігор, дискусій та автентичних матеріалів, що дозволяє швидко заговорити англійською мовою. При цьому мова розглядається як інструмент для спілкування, а не як набір граматичних правил. Вищезазначений метод вважається провідним методом навчання іноземних мов, оскільки фокусується на формуванні комунікативної компетенції — здатності вільно спілкуватися, взаємодіяти з носіями мови та вирішувати завдання міжкультурної взаємодії. Це передбачає практичне користування мовою, одночасний розвиток усіх мовленнєвих навичок та створення умов для невимушеного спілкування. Особлива увага приділяється впливу комунікативного метода на розвиток мовних навичок, формування комунікативної компетенції, підвищення мотивації студентів-медиків і створення сприятливого навчального середовища. Наводиться огляд сучасних досліджень та практичних рекомендацій для педагогів.
No Thumbnail Available
Item
Підтримання психосоматичного здоров'я практично здорових людей
(Київ Видавничий центр "Київський університет" 2000, 2000-08-04) Корнієнко Олексій Васильович
Посібник містить матеріали міжнародних досліджень фахівців нового напрямку психологічної науки -проблеми підтримання психосоматичного здоров'я різних вікових категогій. Виділено поняття здоров'я "практично здорової особистості", як однієї з важливих цінностей людей різних національностей, культур, віроісповідувань. Питання методології, моделей дослідження психосоматичного здоров'я можуть бути корисними для фахівців широкого профілю: психогігієни, психодіагностики,психотерапії, фізичного виховання, спорту та інших суміжних напрямків.
No Thumbnail Available
Item
Підтримання психосоматичного здоров'я практично здорових людей
(Київ Видавничий центр "Київський університет" 2000, 2000-08-04) Корнієнко, Олексій Васильович
The study guide contains materials from international research by specialists in a new field of psychological science — the problem of maintaining psychosomatic health across various age groups. The concept of the "practically healthy personality" is highlighted as one of the essential values for people of different nationalities, cultures, and religions. Issues of methodology and models for researching psychosomatic health can be useful for a wide range of specialists: psychohygiene, psychodiagnostics, psychotherapy, physical education, sports, and other related fields.
No Thumbnail Available
Item
СТУДЕНТОЦЕНТРОВАНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ЯКОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ІНСТРУМЕНТИ ВПЛИВУ СТУДЕНТІВ НА ОСВІТНЮ ПОЛІТИКУ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ
(Перспективи та інновації науки, 2026) Гришков М.М.; Ждан Я.Ф.; Коваленко О.О.
У статті досліджується проблема інтеграції студентів у систему менеджменту якості закладів вищої освіти як ключового чинника підвищення ефективності освітнього процесу, прозорості управління та формування демократичного університетського середовища. Наголошується на необхідності переходу від традиційної адміністративно-ієрархічної моделі управління до студентоцентрованого підходу, що передбачає активну участь студентської спільноти в плануванні, реалізації та оцінюванні закладу вищої освіти в цілому, оцінювання освітніх програм (надалі – ОП), внутрішніх процедур та політик університету. Проаналізовано сучасні наукові дослідження з менеджменту якості (TQM, ESG), student engagement та університетського управління, а також нормативні документи України, що регламентують систему забезпечення якості освіти. Виявлено, що наявні механізми студентської участі часто формальні і не забезпечують реального впливу на освітню політику та управлінські рішення, що знижує ефективність внутрішніх систем контролю та зворотного зв’язку та негативно впливає на імідж закладу вищої освіти. Запропоновано класифікацію інструментів впливу студентів на менеджмент якості, що включає інформаційно- аналітичні (опитування, фокус-групи, моніторинг освітніх програм), орга- нізаційно-управлінські (участь у вчених радах, комісіях, робочих групах, студентському самоврядуванні), нормативно-регуляторні (розробка та погодження правил і процедур) та комунікаційні інструменти (регулярний діалог, електронні платформи, публічні звіти). Розроблено практичну модель студентоцентрованого менеджменту якості, що передбачає етапи збору даних, аналізу, прийняття рішень, впровадження змін і оцінки результатів, а також розподіл відповідальності між адміністрацією, гарантами ОП, відділом якості та студентським самоврядуванням. Висновки свідчать, що студентоцентрований менеджмент підвищує ефективність системи забезпечення якості освіти, сприяє розвитку партнерських відносин між адміністрацією та студентами, формує управлінські, аналітичні та комунікаційні компетентності студентської спіль- ноти, а також дозволяє уникнути формалізації процесів і забезпечити змістовний вплив студентів на управлінські рішення. Перспективи розвитку включають впровадження цифрових технологій для розширення участі студентів, проведення емпіричних досліджень ефективності моделей студентоцентро- ваного менеджменту та порівняльний аналіз практик різних закладів вищої освіти для оптимізації системи внутрішнього забезпечення якості
No Thumbnail Available
Item
Формування цифрової компетентності під час підготовки майбутніх лікарів
(УКРАЇНА. ЗДОРОВ’Я НАЦІЇ, 2025-09) Баєва О.В.; Коваленко О.О.; Чемерис Н.М.
Статтю присвячено актуальній проблемі розвитку цифрової компетентності у майбутніх лікарів. Розглянуто розроблену структурно-логічну схему формування цифрових компетенцій у студентів медичних ВНЗ. Представлено досвід упровадження інноваційних освітніх компонентів у ПВНЗ «Київський медичний університет» з інтеграцію цифрових технологій у процес підготовки медичних фахівців. Визначено та обґрунтовано освітні компоненти, які є невід’ємною частиною комплексної підготовки, що забезпечує високу кваліфікацію медичних працівників та конкурентоздатність в умовах активного використання інформаційних технологій. Увагу приділено базовим ОК, необхідним для роботи в ЕСОЗ, а саме, набуття вмінь та практичних навичок роботи в електронній системі E-Health під час вивчення освітніх компонентів «Медичні електронні системи: сімейна медицина» та «Медичні електронні системи: стаціонар; вторинна ланка». Мета: проаналізувати, узагальнити та інтегрувати в освітній процес медичних ВНЗ нові цифрові компоненти, які спри- ятимуть якісній підготовці майбутніх лікарів із високим рівнем цифрової компетентності. Матеріали та методи. Матеріалом дослідження стали освітні компоненти, упроваджені в навчальний процес із метою формування цифрової компетентності майбутніх лікарів. Використовувався комплекс теоретико-методологічних методів, включаючи аналіз літератури, вивчення документів, екс- пертне оцінювання, тестування, анкетування, спостереження, моделювання і прогнозування та кейс-стаді, ситуаційно-рольові ігри, тестування на платформі E-Health. Результати. Результати дослідження підкреслюють фундаментальну необхідність започаткування системного форму- вання цифрових компетентностей у майбутніх лікарів уже на етапі навчання у медичних ВНЗ для їх успішної адаптації до цифрового середовища охорони здоров’я. Висновки. Розроблено та інтегровано в освітній процес спеціалізовані освітні компоненти, що забезпечують форму- вання практичних навичок роботи з електронною системою E-Health та є дієвим інструментом для якісної підготовки конку- рентоздатних медичних кадрів із високим рівнем володіння цифровими компетентностями.