Банер КМУ
 

Recent Submissions

Item
ПОДОЛАННЯ ДЕПРЕСИВНИХ СТАНІВ У МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАСОБАМИ КОГНІТИВНО-ПОВЕДІНКОВОЇ ТЕРАПІЇ
(2026) Заркуа Оксана Анатоліївна
Метою дослідження є визначення ефективності засобів когнітивно-поведінкової терапії у подоланні депресивних станів у медичних працівників. Об’єкт дослідження — депресивні стани медичних працівників; предмет — засоби когнітивно-поведінкової терапії в їх подоланні. Емпіричне дослідження проведено на базі Національний науковий центр хірургії та трансплантації імені О.О. Шалімова за участю 27 медичних працівників віком 27–63 років. Використано шкалу DEPS, шкалу депресії Аарон Бек та індивідуальні інтерв’ю. Виявлено поширеність легких і помірних проявів депресії та їх зв’язок із професійним стресом. Розроблено програму психологічної допомоги на основі КПТ, спрямовану на зниження депресивної симптоматики та профілактику емоційного вигорання.
Item
Психологічні особливості посттравматичного зростання у військовослужбовців
(2026) Олексій Фролов
У кваліфікаційній роботі досліджено проблему посттравматичного зростання у військовослужбовців, які брали участь у бойових діях. Актуальність теми зумовлена радикальною зміною умов життя українських комбатантів та необхідністю розробки науково обґрунтованих програм фасилітації позитивних особистісних трансформацій після перенесених інтенсивних психотравм.На основі теоретичного аналізу наукових джерел розкрито сутність ПТР як динамічного процесу якісних змін особистості, що виникають внаслідок боротьби з наслідками травматичних подій. Визначено структуру ПТР, що охоплює зміни у відносинах, нові можливості, особистісну силу, духовні зміни та цінність життя, обґрунтовано відмінність цього феномену від резильєнтності. Емпіричне дослідження проведено серед військовослужбовців солдатсько-сержантського складу (вибірка 39 осіб) із досвідом бойових дій близько 12 місяців. Результати засвідчили «подвійну дисоціацію» посттравматичного досвіду агентні компоненти корелюють із зовнішньою підтримкою, тоді як екзистенційно-духовні зсуви активуються як компенсаторне смислотворення у відповідь на критичні рівні травматизації та втрати. У роботі теоретично обґрунтовано та розроблено програму психологічної оптимізації посттравматичного зростання. Програма має фазово-орієнтований характер і включає модулі психоедукації, когнітивного рефреймінгу, наративних практик та соматичної саморегуляції, спрямованих на реконструкцію ідентичності та зміцнення ресурсів стійкості. Наукова новизна дослідження полягає у виявленні специфічних профілів взаємодії дистрес-повʼязаних когніцій та доменів зростання залежно від тривалості служби та характеру моральної травми. Теоретичне значення роботи полягає у поглибленні уявлень про механізми інтеграції бойового досвіду через «почуття звʼязності» та салютогенний підхід. Практичне значення роботи полягає у розробці операціоналізованої моделі допомоги, що може бути використана у діяльності військових психологів, реабілітаційних центрів та системі супроводу ветеранів.