Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
Бізнес-аналітика в управлінні зовнішньоекономічною діяльністю
(Київ: Інтерсервіс, 2026-04-15)
РОЗВИТОК Я-КОНЦЕПЦІЇ ОСОБИСТОСТІ РАННЬОГО ДОРОСЛОГО ВІКУ
(2026) Герій Ольга Ярославівна
Актуальність дослідження зумовлена зростанням уваги до проблеми психологічного благополуччя особистості в умовах соціальної нестабільності та підвищених вимог до самореалізації в сучасному суспільстві. Особливої наукової та практичної значущості набуває вивчення Я-концепції в ранньому дорослому віці, коли відбувається інтенсивне формування самоідентичності, життєвих цінностей і професійних орієнтацій, тоді як окремі аспекти розвитку Я-концепції залишаються недостатньо дослідженими та потребують подальшого емпіричного аналізу.
Метою магістерської роботи є дослідження психологічних особливостей розвитку Я-концепції у осіб раннього дорослого віку та обґрунтування шляхів формування її позитивної структури.
Об’єктом дослідження є Я-концепція особистості в ранньому дорослому віці.
Предметом дослідження є чинники, механізми та індивідуально-психологічні особливості розвитку Я-концепції осіб раннього дорослого віку.
У роботі застосовано методи теоретичного аналізу й узагальнення наукових джерел, емпіричні методи психодіагностики, а також методи математико-статистичної обробки даних і системного підходу.
У результаті дослідження проаналізовано сучасний стан проблеми Я-концепції, виявлено особливості її сформованості у осіб раннього дорослого віку, визначено вплив соціальних і психологічних чинників, а також встановлено взаємозв’язок Я-концепції із самооцінкою та самоідентичністю. Доведено значущість саморефлексії, соціальної підтримки та особистісної активності у процесі становлення позитивного образу Я. Розроблено практичні рекомендації й запропоновано психологічні інтервенції, спрямовані на розвиток позитивної Я-концепції та підвищення рівня особистісної зрілості.
Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання в діяльності практичних психологів, у навчальному процесі та під час розробки програм психологічного супроводу осіб раннього дорослого віку, зокрема у консультативній, корекційній та профілактичній роботі.
Особливості переживання самотності у підлітковому віці
(2026) Грек Марина Сергіївна
У магістерській роботі здійснено теоретико-емпіричне дослідження гендерних особливостей переживання самотності у підлітковому віці. Актуальність дослідження зумовлена зростанням психологічних труднощів у підлітковому середовищі, пов’язаних із порушенням міжособистісної взаємодії, емоційною ізоляцією та підвищеною чутливістю до соціальних оцінок у період становлення самосвідомості.
У межах роботи проаналізовано наукові підходи до розуміння феномену самотності, його психологічних детермінант та специфіки прояву в підлітковому віці. Особливу увагу приділено гендерному аспекту переживання самотності, що дозволило виокремити відмінності в емоційних, когнітивних та поведінкових проявах самотності у хлопців і дівчат.
Емпіричне дослідження проведено з використанням психодіагностичних методик, спрямованих на виявлення рівня та особливостей переживання самотності у підлітків. Отримані результати засвідчили наявність статистично та психологічно значущих гендерних відмінностей: у дівчат переважає емоційне переживання самотності, пов’язане з потребою у близьких міжособистісних стосунках, тоді як у хлопців частіше спостерігаються латентні або поведінкові форми реагування, спрямовані на зниження усвідомлення емоційного дискомфорту.
Практичне значення роботи полягає у можливості використання отриманих результатів у діяльності практичного психолога закладів освіти для розробки психопрофілактичних та корекційно-розвивальних програм, спрямованих на зниження рівня переживання самотності у підлітків з урахуванням гендерних особливостей.
ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА РОДИЧІВ ОНКОХВОРИХ ПАЦІЄНТІВ
(2026) Грибачева Тетяна Андріївна
ВПЛИВ БАТЬКІВСЬКОГО СТИЛЮ ВИХОВАННЯ НА САМООЦІНКУ ПІДЛІТКІВ
(2026) Данкевич Світлана Сергіївна
У магістерській роботі здійснено комплексне теоретико-емпіричне дослідження впливу стилів батьківського виховання на формування самооцінки підлітків як багатовимірного особистісного феномену, що визначає поведінку, емоційний стан та соціальну адаптацію в один із найбільш сенситивних вікових періодів.
У теоретичному розділі систематизовано наукові підходи до розуміння самооцінки в структурі особистості, визначено її функції (регулятивну, захисну, мотиваційну, рефлексивну та орієнтаційну), а також проаналізовано механізми її формування в підлітковому віці. Окреслено специфіку підліткового розвитку — інтенсивне становлення ідентичності, підвищена чутливість до соціальних оцінок, прагнення до автономії та переосмислення системи цінностей — як чинників, що зумовлюють особливу вразливість самооцінки в цей період. Проаналізовано класифікацію стилів батьківського виховання (Д. Баумрінд) — авторитарний, демократичний, ліберальний та індиферентний — і розкрито психологічні механізми їхнього впливу на особистісний розвиток дитини.
Теоретичний аналіз засвідчив, що хоча в підлітковому віці зростає роль однолітків у формуванні образу «Я», саме батьківський стиль виховання закладає фундаментальну основу самооцінки ще в ранньому дитинстві: він визначає рівень базового прийняття дитини, формує внутрішні стандарти самооцінювання та задає первинні рамки впевненості або невпевненості у власних можливостях. Таким чином, вплив батьків не замінюється впливом групи однолітків, а слугує тією внутрішньою платформою, на яку нашаровуються подальші соціальні взаємодії.
Емпіричне дослідження проводилось на базі Ліцею №30 «Еконад» м. Києва. Вибірку склали 30 сімей: 30 підлітків віком 14–17 років та їхні батьки (60 осіб). Застосовано комплекс психодіагностичних методик: опитувальник «Стилі батьківської поведінки» (С.С. Степанов, модифікація І.І. Махоніної), методика вивчення самооцінки Р.В. Овчарової (українська адаптація) та методика визначення рівня самооцінки В.І. Тернопільської. Для статистичного опрацювання результатів застосовано кореляційний аналіз Пірсона.
За результатами дослідження встановлено, що у 50% сімей переважає демократичний стиль виховання; у 23,3% — ліберальний; у 13,3% — авторитарний; у 13,3% — індиферентний. Виявлено статистично значущі кореляції між стилем виховання та рівнем самооцінки підлітків. Демократичний стиль демонструє найвищий позитивний зв'язок із самооцінкою (r = 0,71 та r = 0,68; p < 0,001). Авторитарний стиль пов'язаний із зниженням самооцінки (r = −0,56 та r = −0,49), індиферентний — також виявляє значущі негативні кореляції (r = −0,41 та r = −0,52). Ліберальний стиль характеризується слабкими позитивними, але неоднозначними зв'язками (r = 0,28 та r = 0,34).
На основі результатів теоретичного та емпіричного дослідження розроблено десятизаняттєву психокорекційну програму, спрямовану на формування адекватної та стабільної самооцінки підлітків. Програма поєднує когнітивно-поведінкові техніки, елементи арт-терапії, тренінг асертивності, вправи на емоційну регуляцію та рефлексію, а також роботу з батьками. Сформульовано практичні рекомендації для батьків і педагогів щодо підтримки позитивної самооцінки підлітків.
Результати дослідження можуть бути використані у практиці шкільних психологів, соціальних педагогів, фахівців із сімейного консультування, а також при розробці профілактичних і корекційно-розвивальних програм для підлітків і їхніх сімей.
Ключові слова: самооцінка, підлітковий вік, стилі батьківського виховання, демократичний стиль, авторитарний стиль, сімейне виховання, Я-концепція, психокорекція, кореляційний аналіз.