Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
Recent Submissions
The role of the humanities in shaping ethical reasoning, professional identity, and social responsibility in medical education.
(The III International scientific and practical conference «Technology development: shaping modern thinking and scientific approaches», January 19-21, 2026, Krakow, Poland, 2026-01-19) Пилипенко Світлана
The humanitarian aspects of medical education play a crucial role in shaping compassionate, ethical, and patient-centered healthcare professionals. This approach emphasizes the integration of humanities, ethics, communication skills, and cultural competence into the medical curriculum. By fostering empathy, critical thinking, and moral responsibility, medical education goes beyond technical expertise, preparing physicians to address not only physical ailments but also the psychological and social needs of patients. The inclusion of medical humanities helps bridge the gap between science and human experience, ultimately enhancing doctor-patient relationships and improving healthcare outcomes.
ТОЛЕРАНТНІСТЬ У КОНТЕКСТІ ДІАЛОГУ КУЛЬТУР
(XXVII International Science Conference "Current trends in the development of modern educational technoligies", 2025-09-07) Iryna Shevchuk; Ірина Філатенко
Збірник тез «КЛІНІЧНА ТА ВІКОВА ПСИХОЛОГІЯ В ЕПОХУ ЛІМІНАЛЬНИХ ЗМІН»
(7БЦ, 2026-01-29)
Збірник укладено за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції
«Клінічна та вікова психологія в епоху лімінальних змін», проведеної на базі кафедри
психології ПВНЗ «Київський медичний університет» 29 січня 2026 року.
У межах роботи конференції в академічному дискурсі було апробовано результати
досліджень у сферах клінічної та вікової психології, спрямованих на верифікацію
закономірностей функціонування особистості в умовах граничного досвіду.
У тезах авторами представлено концептуалізації лімінальних змін як
специфічного модусу буття людини, що інтегрує в собі діалектичну єдність нормативних
вікових криз та патологічних трансформацій, зумовлених інтенсивною
психотравматизацією; розширено методологічний базис для розробки інтегративних
моделей психологічного супроводу та терапевтичних інтервенцій; представлено науково
обґрунтовані стратегії зміцнення резильєнтності як на індивідуальному, так і
загальнонаціональному рівнях у поствоєнному просторі.
Для науковців, психологів, аспірантів, здобувачів вищої освіти.
ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ПЕРЕЖИВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КРИЗ І ПРИЗУПИНЕННЯ КАР’ЄРНОГО РОЗВИТКУ ПСИХОЛОГІВ-КОНСУЛЬТАНТІВ
(Психологічні студії. Луцьк: Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2025-12-30) Скляренко Сергій Русланович
Дослідження присвячене аналізу професійних криз психологів-консультантів, що висту-пають важливим феноменом у психології праці і розвитку. Професійна криза визначається як багатовимірне явище, що виникає на перетині внутрішніх ресурсів фахівця і вимог про-фесійного середовища. У статті розглянуто провідні теоретичні підходи до аналізу криз: модель життєвого і професійного розвитку Д. Супера, концепції Е. Гінзберга та Д. Голланда, теорію стресу Г. Сельє, концепції професійного вигорання К. Маслач і С. Джексон. Дослід-ники висвітлюють психологічні чинники криз, серед яких – дисгармонія між професійною роллю і власними цінностями, емоційне виснаження, недостатня самооцінка і рефлексив-ність. Значну роль відіграють організаційні фактори – відсутність інституційної підтримки, обмежені кар’єрні перспективи, перевантаження, низька оплата. Таблиця систематизує вну-трішні, мотиваційні та організаційні чинники призупинення кар’єрного розвитку. Емпіричні дані онлайн-опитування 78 психологів-консультантів підтверджують комплексність кризо-вих явищ: 4% респондентів основним фактором назвали емоційне навантаження, 25% – невідповідність цінностей і діяльності, 20% – нестачу компетентностей. Найефективнішими стратегіями подолання криз визнано супервізію та інтервізію (40%), підвищення профе-сійної компетентності (30%) і роботу над емоційною регуляцією (20%). Особлива увага приділяється практичним аспектам діяльності консультанта, адаптації до різних аудиторій та застосуванню сучасних технологій кар’єрного супроводу, що підвищує професійну стій-кість і знижує ризики кризових переживань. Стаття демонструє, що інтеграція теоретичних підходів, психологічних механізмів і практичних стратегій дозволяє ефективно підтримувати професійний розвиток і мінімізувати негативні наслідки криз у психологів-консультантів.
Філософія трансгуманізму: між технічним прогресом і антропологічною кризою.
(The V International scientific and practical conference «Innovation for a sustainable future: integrating technology, education, and science», February 02-04, 2026, Munich, Germany, 2026-02-02) Пилипенко Світлана
Постіндустріальна, або інформаційна, фаза розвитку суспільства супроводжується глибинними змінами, що охоплюють усі виміри людського існування. Цифрові технології, штучний інтелект, обчислювальні системи та засоби телекомунікації перетворилися на органічну складову повсякденної реальності сучасної людини. Технологічний поступ, який особливо інтенсивно розгортається з другої половини ХХ століття, з одного боку, істотно розширив людські можливості: сприяв задоволенню базових потреб, підвищенню рівня та якості життя, як у сенсі збереження й розвитку фізичних, інтелектуальних і соціокультурних ресурсів, так і в аспекті збільшення тривалості життя. Апогеєм цього процесу стало створення високотехнологічних рішень, орієнтованих на заміщення або модифікацію біологічних компонентів людського тіла з метою посилення його функціональних характеристик. У цьому контексті йдеться про безперечні досягнення природничих і технічних наук, наукова спроможність яких не ставиться під сумнів. Водночас самі ці дисципліни не наділені інструментами для нормативної оцінки меж допустимості застосування таких технологій. Осмислення потенційних наслідків подібних трансформацій потребує комплексного та критичного розгляду в межах філософської антропології, етики та аксіології, які здатні окреслити ціннісні орієнтири сучасного техногенного розвитку.