Кафедра фізіології, медичної біології та біологічної фізики
Permanent URI for this communityhttps://ir.kmu.edu.ua/handle/123456789/120
Browse
Browsing Кафедра фізіології, медичної біології та біологічної фізики by Author "Д.В. Шестеріна"
Now showing 1 - 1 of 1
- Results Per Page
- Sort Options
Item Зміни варіабельності серцевого ритму та периферичної гемодинаміки під час впливу об’ємного пневмопресингу в осіб з різним типом регуляції автономної нервової системи(Фізіологічний журнал, 2023-02-17) Д.В. Шестеріна; А.Л. ПаламарчукУ терапії попередження утворення тромбів, покращення оксигенації периферичних тканин, постопераційному відновленні, геріатрії та спортивній медицині часто використовується переривчаста компресійна терапія, або об’ємний пневмопресинг (ОП). Метою нашого дослідження було визначити функціональні зміни варіабельності серцевого ритму (ВСР) та периферичної гемодинаміки під час впливу ОП низької інтенсивності залежно від різного типу регуляції автономної нервової системи. У дослідженні брали участь 62 особи віком від 18 до 22 років, яким впродовж 20 хв здійснювали ОП інтенсивністю 40 мм рт. ст. приладом Recovery Pump RPX 2020 Compession (“Mego Aftek AC Ltd”, Ізраїль). У період впливу та відновлення реєстрували артеріальний тиск методом Короткова механічним тонометром (“Dr.Frei”A-10, Швейцарія). Аналізували ВСР за допомогою кардіодатчика Polar W.I.N.D. Link (“Polar Electro Oy”, Фінляндія), зміни параметрів периферичної гемодинаміки – за допомогою реовазографії, приладом ХАІ-medica standard (“ХАІ-medica”, Україна), тривалістю 10 с. На основі значень потужності спектра в діапазоні 0,15–0,4 Гц (HFнорм), методом сигмальних відхилень визначили 3 групи осіб. До 1-ї групи ввійшли 29 осіб з перевагою симпатичної ланки регуляції автономної нервової системи, HFнорм у спокої менше ніж 40 ум.од., до 2-ї – 19 осіб з нормотонічним типом регуляції автономної нервової системи, HFнорм від 40 до 60 ум. од., до 3-ї – 14 осіб з перевагою парасимпатичної ланки автономної нервової системи, HF норм вище від 60 ум.од. В осіб 1-ї, 2-ї групи ОП пригнічував симпатичну активацію, підвищував кровотік у великих стегнових артеріях, збільшував обсяг пульсової хвилі та тонус дрібних артерій. В осіб 3-ї групи переважав відтік крові з нижніх кінцівок, знижувався об’єм та швидкість кровотоку. Отримані результати вказують на ефективність ОП при незначній інтенсивності, а також свідчать про суттєві відмінності реакцій ВСР та периферичної гемодинаміки залежно від індивідуальних особливостей регуляції автономної нервової системи.