Кафедра внутрішньої медицини

Permanent URI for this communityhttps://ir.kmu.edu.ua/handle/123456789/145

Browse

Browsing Кафедра внутрішньої медицини by Subject "внутрішня медицина"

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 3 of 3
  • No Thumbnail Available
    Item
    Використання навчальних онлайн платформ та інтерактивних віртуальних тренажерів при викладанні дисципліни внутрішня медицина у студентів 4-5 курсів медичних факультетів
    (2024) Такташов Г. С.; Грона Н. В.; Ківа О. Й.; Жарка А. Ю.; Волошин Я.В.; Грона К. В.
    Проведено аналіз стану сучасних аспектів методології освітнього середовища. Обґрунтовані напрями щодо можливості підвищення та вдосконалення ефективності освітнього процесу при викладанні «внутрішньої медицини» за допомогою навчальних онлайн платформ та інтерактивних віртуальних тренажерів.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Особливості застосування інтерактивних високотехнологічних інформаційних та дистанційних методів при вивченні дисципліни «внутрішня медицина» в умовах змішаного навчання
    (2020) Такташов Г. С.; Грона Н. В.; Гомозова О. А.; Супрун О. О.; Козинська І. А.
    Сучасний стан системи вищої медичної освіти обумовлено великою кількістю чинників, в тому числі, зростаючим обсягом спеціалізованої інформації та необхідністю підвищення рівня самостійної роботи студентів, а також умовами певних обмежень, що не залежать від освітньої системи, наприклад, пов’язаними з карантинними заходами. Дана ситуація зумовлює формат змішаного навчання та пошук як нових так і вдосконалення традиційних методів і підходів в досягненні якісного освітнього процесу, метою якого є підготовка висококваліфікованого майбутнього лікаря-інтерніста. Для оволодіння дисципліною «внутрішня медицина», де однією з мотивуючих складових для студента, поряд з класичним навчанням «біля ліжка хворого» як самостійно, так і спільно з викладачем, також є актуальним впровадження інноваційних методів. Варіантами цього може служити застосування різноманітних інтерактивних форм навчання (рольова гра; робота у малих групах; кейс-метод; заняття-конференція; творчі завдання: тематичні кросворди, вікторини; інтерактивні відеокурси; методика у форматі: «мозковий штурм», «дискусія»; проведення науково-дослідницької роботи), а також використання різноманітних комп’ютерних мультимедійних навчальних програм, web-сайту кафедри, електронних підручників, online-конференцій, вебінарів та інших високотехнологічних засобів. Дистанційна форма навчання, що впроваджується вищою освітою останнім часом, безумовно, не може замінити традиційне навчання, де основні навички формуються в галузі практичного вдосконалення обстеження і лікування хворого, а може його доповнити в контексті змішаного навчання. Даний формат як фрагмент змішаного навчання при грамотному застосуванні може реально поліпшити взаємодію між викладачем і студентом в ситуаціях підготовки до аудиторного заняття і при самостійній роботі студента. У цьому випадку важливість самостійної теоретичної підготовки до практичного заняття набуває значення при зростанні мотиваційної складової в умовах організованої взаємодії і контролю успішності, що таким чином обґрунтовує можливість збільшення обсягу практичної роботи з хворими на аудиторній частині.Таким чином, застосування комплексного підходу при змішаному навчанні з використанням традиційних, інтерактивних і високотехнологічних методів сприяє підвищенню якості та ефективності освітнього процесу і дозволяє розширити можливості формування досвіду творчої та інноваційної діяльності студента, що в кінцевому рахунку, впливає на компетентність майбутнього лікаря-спеціаліста.
  • No Thumbnail Available
    Item
    Порівняльний аналіз впливу традиційного і дистанційного типів навчання за підсумками дисципліни «внутрішня медицина» у студентів випускного курсу
    (2020) Такташов Г. С.; Грона Н. В.; Волошин Я. В.; Гомозова О. А.; Супрун О. О.
    Особливістю навчання студентів останньої третини 2019-2020 навчального року, на тлі карантинних заходів по SARS-COV-2, стало запровадження дистанційного навчання. Фрагментарність цього навчального року, що обумовлена частково традиційним, частково дистанційним навчанням у різних контингентів студентів, дозволяє обґрунтувати можливість і необхідність порівняльної оцінки і співставлення результатів цих підходів викладання. Мета - оцінити особливості впливу традиційного та дистанційного типів навчання на успішність з «внутрішньої медицини» у студентів випускного курсу за результатами державного іспиту. Проведено дослідження результатів випускного іспиту у студентів VI курсу медичного університету IV рівня акредитації. Дистанційний іспит проходив на моделі «стандартизованого пацієнта» у вигляді ситуаційного завдання, заснованого на реальному клінічному випадку з лабораторно-інструментальними даними, по розділах внутрішньої медицини «кардіологія», «пульмонологія», «ендокринологія», «гастроентерологія», «нефрологія», «ревматологія», «гематологія». Для порівняльного аналізу виділено 2 основні групи. 1-у групу склали 110 студентів, які навчалися в осінньому і на початку весняного семестрів в традиційному форматі з повноцінними практичними заняттями. В 2-у групу увійшли 55 студентів, що проходили навчання навесні в дистанційному форматі з використанням навчальної платформи і ресурсів Google Classroom, Google Meet. Статистична обробка отриманих результатів проведена за допомогою пакета прикладних програм «StatisticaStat-Soft, США» та «Microsoft Excel». Проведений аналіз виявив незначні відмінності рівнів загальної поточної успішності з предмету при традиційному і дистанційному типах навчання. При порівнянні підсумків двох форматів навчання відзначаються переважаючі результати якісної успішності в 1-й групі з найбільш вираженими відмінностями по розділах «кардіологія», «гастроентерологія» і вони достовірно залежать від рейтингу з дисципліни. Характер зниження рівнів загальної та якісної успішності за підсумками проведеного іспиту в 2-й групі, особливо по розділах «ревматологія» і «гастроентерологія», не корелює з рейтингом поточної навчальної підготовки. При аналізі структури стандартизованих питань іспиту найбільш висока результативність відповідей продемонстрована за вміннями «Діагностика провідного синдрому», «Формулювання попереднього клінічного діагнозу», «Визначення плану обстеження, прогнозу і профілактики» загалом по дисципліні і, особливо, по розділах «кардіологія», «гастроентерологія», «нефрологія» в обох групах, причому, з переважанням в 1-й. Найбільш низькі показники відповідей, особливо в 2-й групі, реєструвалися по вміннях «Лікування, тактика ведення», «Оцінка лабораторних та інструментальних методів дослідження» загалом по дисципліні, і в більшій мірі по розділах «гастроентерологія», «ендокринологія», «ревматологія». Виявлено негативну тенденцію впливу дистанційної форми навчання на підсумкову якісну успішність, на результати по окремих розділах дисципліни і структуру вмінь в умовах відсутності можливості засвоєння теоретичного матеріалу при безпосередній роботі з хворим на практичних заняттях. Застосування дистанційного навчання можливо як доповнення до традиційного в форматі змішаного навчання і перспективно в реалізації високотехнологічних інформативних методів для підвищення якості самостійної підготовки студентів до аудиторних занять.