ПОДОЛАННЯ ТРИВОЖНОСТІ У МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ ЗАСОБАМИ ТЕРАПЕВТИЧНОЇ МЕДИТАЦІЇ

Abstract

Стець Ю. А. Подолання тривожності у майбутніх лікарів засобами терапевтичної медитації. Кваліфікаційна (магістерська) робота на правах рукопису на здобуття ступеня магістра за спеціальністю 053 «Психологія». – Приватний вищий навчальний заклад «Київський медичний університет», Київ, 2026. Магістерська робота присвячена дослідженню особливостей тривожності у майбутніх лікарів та визначенню ефективності терапевтичної медитації як засобу її подолання. Актуальність дослідження зумовлена високим рівнем навчального навантаження та емоційного напруження студентів медичних спеціальностей, що негативно позначається на їхньому психоемоційному стані та успішності професійної підготовки. У першому розділі здійснено теоретичний аналіз поняття тривожності в клінічній

психології, визначено її види та прояви у студентському віці. Показано, що специфіка учбово- професійної діяльності майбутніх лікарів (робота з пацієнтами, висока відповідальність)

створює додаткові чинники ризику для розвитку стабільних тривожних реакцій та емоційного виснаження. У другому розділі представлено організацію та результати емпіричного дослідження, проведеного серед студентів медичного університету (n=29) та немедичних спеціальностей (n=34). Для діагностики використано методики Бека, Спілбергера-Ханіна, Тейлор, шкалу MAAS, «Якорі кар’єри» Е. Шейна та індекс задоволеності життям. Отримані результати показали наявність високого рівня ситуативної та особистісної тривожності у студентів обох груп. Встановлено, що майбутні лікарі мають виражену орієнтацію на професійну компетентність та служіння, але демонструють низький рівень прагнення до автономії. У третьому розділі розроблено та апробовано програму психокорекції тривожності засобами терапевтичної медитації. Програма включає вісім занять, побудованих на поєднанні технік майндфулнес, тілесного розслаблення та методів психосинтезу Р. Ассаджіолі (розототожнення). Статистичний аналіз підтвердив ефективність програми: зафіксовано значуще зниження рівня особистісної тривожності (p=0,009), зростання рівня усвідомленості (p=0,038) та підвищення індексу задоволеності життям до високого рівня. Практичне значення роботи полягає у можливості впровадження медитативних практик у навчальний процес медичних університетів для психопрофілактики стресу та підтримки ментального здоров'я майбутніх фахівців.