ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ ПОДОЛАННЯ ТРИВОЖНОСТІ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню психологічних засобів подолання тривожності у дітей старшого дошкільного віку. Актуальність теми зумовлена зростанням емоційної напруги серед дітей 5–6 років в умовах соціальної нестабільності та воєнного стану, що негативно впливає на їх розвиток, соціальну адаптацію та готовність до шкільного навчання. У роботі здійснено теоретичний аналіз сучасних підходів до розуміння феномену тривожності, визначено її структуру, види та психологічні прояви у старших дошкільників. Окреслено чинники формування підвищеної тривожності, зокрема особливості сімейного виховання, індивідуально-типологічні характеристики дитини та вплив стресогенних умов. Емпіричне дослідження проведено за участю 35 дітей закладу дошкільної освіти із застосуванням комплексу психодіагностичних методик: проективної методики «Драбина», кольорового тесту Люшера, опитувальника Теммл–Доркі–Амен та експертного оцінювання вихователів. Отримані результати дали змогу визначити рівень і ситуаційні прояви тривожності. На основі результатів розроблено та апробовано програму психокорекційної роботи, що поєднує ігрову терапію, казкотерапію, арт-терапевтичні техніки та вправи тілесної саморегуляції, побудовані на принципах полівагальної теорії (дихальні вправи, вправи на відновлення відчуття безпеки, регуляцію тонусу та стабілізацію емоційного стану). Практична апробація засвідчила ефективність програми у зниженні рівня тривожності та покращенні емоційного благополуччя дітей. Ключові слова: тривожність, старший дошкільний вік, психологічна корекція, казкотерапія, полівагальна теорія, емоційна регуляція.