ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ЧИННИК МІЖОСОБИСТІСНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ БІЗНЕС-ОРГАНІЗАЦІЇ

Abstract

Магістерська робота присвячена теоретико-емпіричному дослідженню впливу емоційного інтелекту на ефективність міжособистісних комунікативних процесів у сучасних бізнес-організаціях. В умовах перманентної невизначеності та викликів воєнного часу емоційна компетентність персоналу розглядається як стратегічний ресурс, що забезпечує організаційну стійкість та збереження людського капіталу. У роботі здійснено теоретичний аналіз феномену емоційного інтелекту (ЕІ) та обґрунтовано його роль як предиктора комунікативної надійності. Проаналізовано ключові комунікативні дисфункції сучасного бізнесу (феномен «організаційних бункерів», культура «мовчання», «дисонанс впливу») та встановлено їх емоційну етіологію. Емпіричне дослідження, проведене на базі логістичної компанії з використанням методики TTI Success Insights EQ, поведінкових стилів DISC та напівструктурованого інтерв’ю, виявило структурний дисбаланс у профілі компетентності персоналу: при високому рівні самосвідомості зафіксовано дефіцит емпатії та соціальних навичок, особливо у ланці середнього менеджменту. Підтверджено прямий кореляційний зв'язок між рівнем самосвідомості та емпатії, а також зворотний зв'язок між рівнем емоційного інтелекту та рівнем професійного стресу. На основі отриманих результатів розроблено та науково обґрунтовано комплексну «Програму розвитку емоційного інтелекту та стресостійкості управлінського персоналу бізнес-організації», яка базується на змішаній моделі Д. Гоулмана та включає методи коучингу, когнітивно-поведінкової корекції, тренінгові технології та інструменти емоційного менеджменту. Ключові слова: емоційний інтелект, організаційна комунікація, міжособистісна комунікація, емоційна компетентність, психологічна безпека, комунікативні бар'єри, стресостійкість, емпатія, лідерство, TTI Success Insights, EQ, керівник, директор.