ОСОБЛИВОСТІ ГІПОТЕНЗИВНОЇ ДІЇ ЛЕФЛУНОМІДУ ЗА КОМБІНОВАНОГО ЗАСТОСУВАННЯ З АМЛОДИПІНОМ НА ТЛІ АДʼЮВАНТНОГО АРТРИТУ ТА КОМОРБІДНОЇ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ

Abstract

Упродовж тривалого часу найширше застосування за ревматоїдного артриту (РА) демонстрували цитостатики (зокрема, метотрексат), глюкокортикоїди, нестероїдні протизапальні препарати. Водночас, виразні побічні ефекти, непереносимість (особливо, метотрексату), недостатня ефективність препаратів зазначених груп, а також результати вивчення нових механізмів розвитку ревматичних процесів дали поштовх для створення та впровадження у практику Лефлуноміду (ЛФ) – синтетичного імуносупресора, розробленого для лікування саме РА, що виявився досить ефективним. Як правило, РА супроводжується низкою асоційованих захворювань серцево-судинної системи. Асоційована з РА артеріальна гіпертензія (АГ), зумовлює необхідність застосування разом з імуносупресорами препаратів з гіпотензивною дією, зокрема – антагоністів кальцію дигідропіридинового ряду, використання котрих обґрунтоване збереженням їхньої ефективності на тлі РА, про що свідчили дані власних попередніх досліджень. Дотепер достеменно не визначені особливості кардіотропної дії ЛФ не лише за РА, а й за поєднаного стану як за його самостійного застосування, так і за комбінованого використання з гіпотензивними препаратами, зокрема – з Амлодипіном (АМ). Не існує єдиної думки серед науковців світу щодо кардіобезпечності ЛФ, про що свідчать дані літератури щодо розвитку гіпер-, або гіпотензії за його застосування на тлі РА. Не вивчений вплив ЛФ на артеріальний тиск та на ефективність, зокрема, АМ, застосування якого може бути необхідним на тлі коморбідного стану. Окреслені аспекти зумовлюють актуальність та необхідність експериментальних досліджень. В основу даної розробки покладена ідея вивчення фармакодинамічної взаємодії ЛФ з АМ щодо впливу на артеріальний тиск у тварин з коморбідною патологією.