ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗМІНИ ЦЕРЕБРАЛЬНОЇ ГЕМОДИНАМІКИ ПРИ ГІПОКАПНІЇ ДИХАННЯ У МОЛОДИХ ЧОЛОВІКІВ

Abstract

Рівень СО2 відіграє ключову роль в регулюванні мозкового кровотоку. Тому широко досліджуються гіпокапнічні впливи для визначення цереброваскулярної реактивності при гіпервентиляції. Однак досліджень індивідуальних особливостей таких змін мало. Тому метою дослідження було дослідити індивідуальні особливості функціонування стану церебральної гемодинаміки під час регламентованого дихання з частотою 30 циклів за хвилину у здорових молодих чоловіків. Було проведено реєстрацію реоенцефалограм на реографі ХАІ-медика standard (ХАІ-medica, Харків, Україна) у фронто-мастоїдальному відведенні у 78 чоловіків віком 18-22 роки. Під впливом гіпокапнії дихання спостерігали збільшення тонусу артеріальних судин та зменшення кровонаповнення у басейні сонної артерії головного мозку. Проба з гіпервентиляцією провокує появу міжпівкульної асиметрії, особливо, тонусу артерій. Під час тесту та у 40-хвилинний період відновлення спостерігали суттєві індивідуальні особливості реакцій мозкового кровообігу. Серед досліджуваних з різним вихідним рівнем PetCO2 виявлено, що особи з високим його рівнем під час гіпокапнії відрізняються вищим рівнем кровонаповнення та нижчим тонусом церебральних судин. Певні відмінності між групами у кровообігу правої і лівої півкулі виникають тільки при гіпервентиляції. Різницю реактивності показників церебральної гемодинаміки між групами відмічено лише у період відновлення після гіпокапнії. У осіб з різним вихідним рівнем вегетативного тонусу відзначено вищі значення кровонаповнення та нижчі показники тонусу судин у нормотоніків у спокої, під час гіпервентиляції та протягом 40-хвилин відновлення. Отже, зміни у церебральному кровообігу при гіпокапнії дихання та у період відновлення після неї залежать від вихідного рівня PetCO2 та вегетативного тонусу. Урахування індивідуально-типологічних відмінностей чоловіків може підвищити діагностичну цінність методів аналізу та оцінки церебрального кровотоку, а також визначити нові напрямки в профілактичній медицині.