ВПЛИВ ОСОБЛИВОСТЕЙ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ НА ВНУТРІШНЮ КАРТИНУ ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Abstract

Робота присвячена комплексному дослідженню психологічних детермінант формування внутрішньої картини здоров’я (ВКЗ) у дітей 6–10 років. У теоретичному розділі здійснено ґрунтовний аналіз структури ВКЗ, що охоплює когнітивний, емоційний та поведінковий компоненти, а також визначено роль родини як первинного середовища соматизації дитячого досвіду. Емпіричне дослідження, проведене за допомогою комплексу психодіагностичних методик (тест Варги–Століна, опитувальник АСВ, методика САН та ін.), дозволило встановити пряму залежність між типом батьківського ставлення та психосоматичним станом дитини. Виявлено, що авторитетний стиль виховання, заснований на прийнятті та емпатії, сприяє розвитку адекватної ВКЗ, високої самооцінки та емоційної стійкості. Натомість авторитарна гіперсоціалізація та емоційне відторгнення корелюють із проявами тривожності, порушеннями адаптації та частими соматичними скаргами (зокрема, головним болем та порушенням сну). Наукова новизна роботи полягає в уточненні механізмів впливу сімейних мікроконфліктів на сприйняття дитиною власного тілесного «Я». Практична значущість дослідження реалізована у розробленій корекційно-розвивальній програмі. Вона включає арттерапевтичні методики для дітей та психоедукаційні тренінги для батьків, що спрямовані на гармонізацію сімейного мікроклімату, зниження рівня психосоматичної напруги та формування свідомого ставлення до здоров'я як цілісного ресурсу особистості. Ключові слова: внутрішня картина здоров’я, молодший шкільний вік, сімейне виховання, стилі батьківського ставлення, психосоматичні розлади, психологічне благополуччя, соматизація, корекційно-розвивальна програма.