РОЗВИТОК КОНФЛІКТОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В ПОДРУЖНІХ СТОСУНКАХ

Abstract

Сучасне українське суспільство характеризується високим рівнем розлучуваності: за даними Міністерства юстиції, співвідношення шлюбів до розлучень наблизилося до показника 1:1, що перевищує середньоєвропейський рівень. За таких умов актуальність формування конфліктологічної компетентності подружжя набуває особливої значущості. Хоча конфлікти є природними для будь-якої сім’ї, стабільність шлюбу залежить від здатності партнерів конструктивно їх вирішувати. Натомість домінування деструктивних моделей взаємодії підвищує ризик руйнування подружніх стосунків. Кваліфікаційна робота присвячена теоретичному обґрунтуванню та емпіричному дослідженню конфліктологічної компетентності як чинника стабілізації сім’ї. Уточнено структуру компетентності, що охоплює шість компонентів: когнітивний, емоційно-регулятивний, комунікативний, невербальний, рефлексивно-інтегративний та поведінковий. Емпірично встановлено переважання низького рівня компетентності у респондентів (54%), що корелює з дефіцитом невербальної чутливості та домінуванням стратегії компромісу при низькій орієнтації на співпрацю (12%). Виявлено значущий вплив стажу шлюбу та наявності дітей на рівень сформованості компонентів. Доведено, що молоді пари (до 8 років стажу) характеризуються меншою сформованістю невербальної чутливості та рефлексивної зрілості порівняно з парами, що мають тривалий досвід шлюбу. На основі отриманих даних розроблено програму розвитку конфліктологічної компетентності в подружніх стосунках, спрямовану на запобігання деструктивним моделям взаємодії, зниження емоційного напруження та відновлення довіри між партнерами, що сприяє збереженню сім'ї. Ключові слова: конфліктологічна компетентність, подружні стосунки, невербальна чутливість, стратегії поведінки, психосинтез, молода сім'я.