Кафедра психології
Permanent URI for this communityhttps://ir.kmu.edu.ua/handle/123456789/163
Browse
Browsing Кафедра психології by Author "Антоніна Кураєва"
Now showing 1 - 4 of 4
- Results Per Page
- Sort Options
Item МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ У КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ ПОНЯТТЯ БОЙОВОЇ ПСИХОТРАВМИ(Габітус, 2024) Антоніна Кураєва; Олександр Гусятник; Тетяна ГущинаУ статті розглянуто феномен бойової психотравми як одного з найбільш значущих психологічних наслідків участі у бойових діях. Визначено основні аспекти стресових реакцій у військових, зокрема психологічні, фізіологічні та соціальні наслідки «бойового виснаження», «гострих бойових реакцій». Окрему увагу приділено посттравматичному стресовому розладу (ПТСР) як найпоширенішій формі прояву бойової психотравми. Наведено аналіз чинників ризику пролонгованої психотравматизації, серед яких виокремлено фазовість та кумулятивність бойової психотравми, а також індивідуальні психічні, психологічні, психофізіологічні ресурси військовослужбовців. Зазначено, що тривала дія бойового стресу в комбінації з особистісними чинниками може суттєво знижувати адаптаційний потенціал. Здійснено аналіз підходів до тлумачення психотравми в дослідженнях із психосинтезу, зокрема як синтетичного комплексу психофізіологічних та особистісних наслідків психотравматизації. При цьому окремі соматичні симптоми та психофізіологічні зміни можуть бути як причинами, так і наслідками психотравми. Автори акцентують увагу на необхідності інтегрувати описово-діагностичний та структурно-функціональний підходи до концептуалізації поняття бойової психотравми, розглядають конструкт травматичного комплексу як функційне поле для медико-психологічних інтервенцій у сумісній роботі клінічних психологів, психотерапевтів, неврологів та психіатрів. Це поле визначає як психофізіологічні обмеження внаслідок травматизації, так і можливості посттравматичного зростання за умови актуалізації індивідуальних психологічних ресурсів пацієнта. Ключовою заувагою є розуміння особистості лікаря та психолога як визначального чинника у виборі стратегій надання комплексної допомоги: на подолання констатованих наслідків патологізації або на розвиток адаптаційних та суб’єктних здатностей військових.Item ПРОБЛЕМА ПОСТТРАВМАТИЧНОГО ЗРОСТАННЯ ОСОБИСТОСТІ В СУЧАСНИХ ПСИХОЛОГІЧНИХ ТЕОРІЯХ(Психологічні студії, 2025) Анна Широкова; Антоніна Кураєва; Олексій ФроловУ статті представлено результати теоретичного аналізу посттравматичного зростання (ПТЗ) через призму різних психологічних підходів та актуальних на теперішній час теоретичних моделей, що описують механізми виникнення цього явища, зокрема функціональнодескриптивної моделі, особистісно-центрованого підходу, біопсихосоціально-еволюційної концепції, а також у психолого-філософських, когнітивних, психодинамічних та гуманістичних інтерпретаціях. Авторами також проаналізовано ключові фактори, що сприяють виникненню ПТЗ, а саме когнітивну обробку досвіду, рівень соціальної підтримки, особистісні характеристики та отримання психологічної допомоги. Особливу увагу приділено взаємозв’язку ПТЗ із симптомами посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Здійснено спробу привернути увагу науковців, які досліджують ПТЗ, до необхідності інтегрувати наукові підходи для розуміння його феномену уповні як складного та багатовимірного психологічного конструкту. Наголошується, що в розробленій авторами концепції посттравматичного розвитку (ПТР) на базі психосинтезу посттравматичне зростання (ПТЗ) розглядається як перехідний, тимчасовий процес переживання особистістю захисних ресурсних ідентифікацій, що частково збігається з більшістю представленими тут теоріями та моделями, які орієнтовані на трансформаційні механізми не лише виживання, але й побудови нових смислів та життєтворчості особистості з інтеграцією її травматичного досвіду. Однак інколи ПТЗ може мати невротичні симптоми через тривале домінування цих захистів в майбутньому. Підкреслюється, що функціонально-дескриптивна модель ПТЗ є найбільш поширеною в психологічній та міждисциплінарній орієнтаціях з метою побудови загальнопсихологічної теорії цього явища. Вона представлена на тепер у різних інтерпретаціях, але має обмеження в поясненні ідеї саморозвитку суб’єкта зростання, тобто не відображає феноменології його суб’єктності.Item Психологічні чинники зростання бойового стресу у військо службовців в умовах бойових дій(Габітус, 2025) Антоніна Кураєва; Олександр Гусятник; Тетяна ГущинаУ статті розглянуто феномен гострого бойового стресу, бойової травми й генера лізованого стресового розладу як значних психологічних наслідків участі в бойових діях. Приділено увагу поняттю «травмівна ситуація» та стресу загалом як складникам ментального плацдарму для розвитку бойової психотравми у військовослужбовців. Окрема увага приділена розмаїттю видів стресу, що спіткають комбатанта в умо вах бойових дій, а також наголошено на вчасній і компетентній психологічній допо мозі на всіх етапах посттравматичного відновлення. У роботі наведено аналіз дослі дження, що проведено у 2024 році в одній із військових частин, на тему впливу бойового стресу на військовослужбовців. У ході дослі дження визначено, що основними чинниками, які впливають на підвищення рівня бойового стресу в комбатантів, є відсутність ротації в установлені строки й нерегулярне відновлення, отримані фізичні ушкодження на кшталт контузій, поранень тощо. Крім того, установлено, що в рамках вибірки вік військовослужбовців не є впливовим чинником для розвитку бойового стресу. Гострий стресовий розлад може розвиватися в усіх вікових категорій військових. Автори акцен тують увагу на психологічній допомозі вій ськовим на всіх етапах служби. На думку авторів, необхідно розробити чіткі алго ритми дій для першої психологічної допомоги в умовах бойових дій і під час короткострокового відновлення в пунктах тимчасової дислокації та опорних пунктах, а також не нехтувати психологічною допомогою під час реабілітації, абілітації до цивільного життя.Item СЕКСУАЛЬНІ ДИСФУНКЦІЇ У ВІЙСЬКОВИХ ТА ВЕТЕРАНІВ ЯК МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА(Габітус, 2025) Ольга Сидоренко; Антоніна Кураєва; Кучеренко ЄгорУ статті висвітлено особливості сексуальних дисфункцій у військових та ветеранів, їхню класифікацію та психогенну природу виникнення. Здійснено теоретичний аналіз зарубіжних досліджень за попередні роки, на основі чого порушено недостатньо вирішені питання названої проблематики, а також зроблено заувагу щодо проблемних зон в актуальних результатах дослідження. У статті насамперед розглядається вплив психічних розладів на сексуальне функціонування ветеранів бойових дій. Проаналізовано, як симптоми гіперзбудження, емоційна нестабільність, медикаментозна терапія та соматичні ускладнення можуть спричиняти різні види сексуальних дисфункцій. Окрему увагу автори приділяють нерівномірності досліджень, проведених серед чоловіків і жінок, залучених до військової служби, а також недостатності емпіричних даних щодо відмінностей у їхньому сексуальному здоров’ї. Виокремлено основні групи чинників, що сприяють погіршенню сексуального функціонування, які умовно названо «органічними» та «неорганічними». Особливий акцент зроблено на докладному аналізі специфіки неорганічних передумов розвитку сексуальних дисфункцій, зокрема соціально-психологічним чинникам названої проблеми – емоційному дистанціюванню, раптовій зміні моделей поведінки, порушенню побутових ритуалів у парі, що опосередковано впливає на інтимне життя. У статті підкреслюється важливість комплексного підходу до лікування сексуальних порушень у комбатантів та ветеранів, що включає психотерапію, медикаментозне лікування та соціально-реабілітаційні заходи з урахуванням індивідуальних психологічних особливостей.