ВПЛИВ ОСОБИСТІСНОЇ ЗРІЛОСТІ НА РІВЕНЬ ЗАДОВОЛЕНОСТІ ШЛЮБОМ У ЖІНОК МОЛОДОГО ВІКУ

Abstract

У магістерській роботі здійснено теоретичне та емпіричне дослідження впливу особистісної зрілості на рівень задоволеності шлюбом у жінок 30–40 років. Актуальність теми зумовлена сучасними соціокультурними трансформаціями, зростанням індивідуалізації життєвих стратегій жінок та підвищенням ролі суб’єктивної задоволеності у подружніх стосунках. У роботі проаналізовано основні наукові підходи до розуміння особистісної зрілості, задоволеності шлюбом і вікових криз жінок 30–40 років. Емпіричне дослідження проведено з використанням психодіагностичних методик оцінки особистісної зрілості, психологічного благополуччя, задоволеності шлюбом та авторського опитувальника шлюбних сценаріїв. Встановлено наявність взаємозв’язку між рівнем особистісної зрілості та задоволеністю шлюбом, а також виявлено його нелінійний характер. Показано, що зростання автономії та самоприйняття може бути як ресурсом гармонізації подружніх стосунків, так і чинником усвідомленої незадоволеності шлюбом у разі невідповідності стосунків зрілим потребам жінки. Наукова новизна полягає у визначенні медіаторної ролі шлюбних сценаріїв у системі «зрілість-задоволеність». Практичне значення роботи представлено програмою психологічного супроводу жінок, яка спрямована на розвиток агентності та гармонізацію сімейних взаємин у період вікових трансформацій. Ключові слова: особистісна зрілість, задоволеність шлюбом, жінки молодого віку, шлюбні сценарії, життєві кризи.