Аналіз рівня психічного здоров’я української молоді віком 17–24 роки в умовах воєнного стану

Abstract

Статтю присвячено актуальній проблемі оцінки рівня психічного здоров’я української молоді (17–24 роки) в умовах тривалого воєнного стану, що критично важливо для збереження людського капіталу країни. Мета дослідження полягала в установленні особливостей психічного здоров’я студентів закладів вищої освіти м. Києва, а також визначенні впливу на нього статі, рівня рухової активності й зміни місця проживання. Матеріали та методи. Проведено проспективне вибіркове обсерваційне дослідження за участю 316 осіб (72,2% – жінки) протягом 2024–2025 років. Стан психічного здоров’я оцінювався однократно за допомогою стандартизованих скринінгових тестів: шкали депресії Бека (BDI), шкали генералізованого тривожного розладу (GAD-7), опитувальника розладів настрою (MDQ), опитувальника ПТСР (PCL-5) і шкали PANSS. Статистична значущість визначалася на рівні p < 0,05. Результати. Установлено, що більше половини обстежених (понад 56%) мають ознаки тривожності, а клінічно значущі порушення (ПТСР, депресія, розлади настрою) виявлено в понад 25% молоді, а саме: У жінок виявлено більшу вразливість і вищий ризик розвитку ПТСР (29,9% проти 15,9% у чоловіків, p < 0,05). Недостатня рухова активність – погіршувала всі показники, асоціюючись із вищою частотою депресії, значної тривожності, розладів настрою та ПТСР (p < 0,001). Зміна місця перебування (внутрішня або зовнішня міграція) пов’язана з вищим ризиком розвитку ПТСР (p<0,05). Висновки. Жінки й особи з недостатньою руховою активністю є найбільш вразливими групами. Рухова активність є важливим протективним чинником. Отримані дані надають науково обґрунтовану основу для розробки цільових, гендерно-чутливих і поведінково-орієнтованих програм психосоціальної підтримки серед української молоді