ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЗАСТОСУВАННЯ ПСИХОСИНТЕЗУ В РОБОТІ З РОЗЛАДАМИ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ

Abstract

У статті здійснено аналіз засадничих принципів, етапів та завдань психосинтезу в наданні медико-психологічної допомоги пацієнтам з розладами харчової поведінки (РХП). Наголошено, що виконання пацієнтом дієтологічних рекомендацій часто унеможливлюється у зв’язку з низьким рівнем розвитку їхньої самосвідомості, рефлексії, вольової саморегуляції та травматизацією особистості, яка переживається як неусвідомлена психологічна проблема, що потребує нагального вирішення. На основі психосинтезу лікарям-дієтологам запропоновано здійснювати професійну допомогу у співпраці з психологом із метою оптимізації цілісного підходу до лікування РХП через психологічний супровід пацієнта (клієнта) безпосередньо під час медичного консультування. Базову методологію психосинтезу представлено через теоретичний аналіз принципів поліпсихізму та самодетермінації, які роз’яснюються через уявлення про психічне за Р. Ассаджіолі, концепцію об’єднуючих центрів та теорію субособистостей. Висунуто припущення, що їжа та харчова поведінка заміщують у самоусвідомості пацієнта його суб’єктність (свідоме «Я») і стають об’єднуючими центрами, навколо яких невротизується цілісна особистість. При цьому витісняється не тільки травматичний досвід, який став причиною розладу, але й незадоволена особистісна потреба, задоволення якої часто ігнорується в сучасній практиці лікування. Авторами розроблено етапи та завдання психосинтезу як його спеціальну методологію в роботі з РХП та розпочато апробацію її у формі програми індивідуальної допомоги в медико-психологічній практиці. Особливу увагу у висвітленні попередніх результатів упровадження своїх розробок приділено розвитку здатності пацієнтів до здійснення вольового акту, який пронизує всі етапи лікування за методом психосинтезу і спрямований не тільки на зміну харчової поведінки, але й на самоактуалізацію особистості. У статті побіжно представлено часткову методологію психосинтезу, яка включає техніки дисідентифікації, трансформації образу та побудови ідеальної моделі.