Клініко-інструментальні та морфологічні паралелі при поєднанні хронічного гастродуоденіту й первинної артеріальної гіпертензії в дітей

dc.contributor.authorЮ. В. Марушко
dc.contributor.authorА. С. Злобинець
dc.contributor.authorС. Г. Гичка
dc.contributor.authorТ. В. Гищак
dc.contributor.authorО. В. Хомич
dc.contributor.authorІ. В. Гриневич
dc.date.accessioned2024-12-09T10:57:13Z
dc.date.available2024-12-09T10:57:13Z
dc.date.issued2020
dc.description.abstractМета роботи – надати клініко-інструментальну характеристику та оцінити морфологічні зміни слизової оболонки (СО) шлунка та дванадцятипалої кишки (ДПК) у дітей із коморбідним перебігом хронічного гастродуоденіту (ХГД) і первинної артеріальної гіпертензії (ПАГ). Матеріали та методи. Обстежили 102 дитини віком 9–17 років із ХГД і ПАГ. Перша група – 47 дітей із поєднанням ХГД і стабільної ПАГ, друга група – 55 дітей із ХГД і нормальним артеріальним тиском. Морфологічне дослідження біоптатів СО шлунка та ДПК виконали у 33 дітей. Результати. Під час ФЕГДС еритематозну гастродуоденопатію виявили у 57,4 % дітей І групи та 60,0 % дітей ІІ групи (р = 0,79), гіпертрофічні зміни СО шлунка та ДПК – у 6,4 % дітей І групи та 12,7 % дітей ІІ групи (р = 0,28), субатрофію – в 10,6 % дітей І групи та 14,5 % дітей ІІ групи (р = 0,56), ерозії – у 25,5 % дітей І групи та 12,7 % дітей ІІ групи (р = 0,1), моторно-евакуаторні порушення – у 63,8 % дітей І групи і 41,8 % дітей ІІ групи (р = 0,03). Морфологічне дослідження біоптатів СО показало статистично значущу різницю щодо порушення мікроциркуляції СО: повнокров’я СО виявили у 81,3 % дітей І групи і 52,9 % дітей ІІ групи (р = 0,02), виразний набряк – у 75,0 % дітей І групи і 41,2 % дітей ІІ групи (р = 0,049), крововиливи у власній пластинці – у 62,5 % дітей І групи і 23,5 % дітей ІІ групи (р = 0,02), мікротромбози – у 37,5 % дітей І групи і 5,9 % дітей ІІ групи (р = 0,03). Різниця встановлена також щодо деструктивних змін СО: мікроерозії виявили у 56,3 % дітей І групи і 17,6 % дітей ІІ групи (р = 0,02), ерозії – у 43,8 % дітей І групи та 11,8 % дітей ІІ групи (р = 0,04). Висновки. Поєднаний перебіг ХГД і ПАГ у дітей характеризується частішими моторно-евакуаторними й мікроциркуляторними порушеннями (повнокров’ям, вираженим набряком, крововиливами у власній пластинці, мікротромбозами), а також виразнішими ерозивними змінами СО порівняно з ізольованим перебігом ХГД.
dc.identifier.doiDOI: 10.14739/2310-1210.2020.3.204918
dc.identifier.issnISSN 2306-4145
dc.identifier.urihttps://ir.kmu.edu.ua/handle/123456789/591
dc.language.isouk_UA
dc.publisherЗапорожский медицинский журнал
dc.subjectхронічний гастродуоденіт
dc.subjectартеріальна гіпертензія
dc.subjectдіти
dc.subjectморфологічне дослідження
dc.titleКлініко-інструментальні та морфологічні паралелі при поєднанні хронічного гастродуоденіту й первинної артеріальної гіпертензії в дітей

Files

Original bundle

Now showing 1 - 1 of 1
No Thumbnail Available
Name:
Клініко-інструментальні та морфологічні паралелі.pdf
Size:
1.37 MB
Format:
Adobe Portable Document Format
Description:
Мета роботи – надати клініко-інструментальну характеристику та оцінити морфологічні зміни слизової оболонки (СО) шлунка та дванадцятипалої кишки (ДПК) у дітей із коморбідним перебігом хронічного гастродуоденіту (ХГД) і первинної артеріальної гіпертензії (ПАГ). Матеріали та методи. Обстежили 102 дитини віком 9–17 років із ХГД і ПАГ. Перша група – 47 дітей із поєднанням ХГД і стабільної ПАГ, друга група – 55 дітей із ХГД і нормальним артеріальним тиском. Морфологічне дослідження біоптатів СО шлунка та ДПК виконали у 33 дітей. Результати. Під час ФЕГДС еритематозну гастродуоденопатію виявили у 57,4 % дітей І групи та 60,0 % дітей ІІ групи (р = 0,79), гіпертрофічні зміни СО шлунка та ДПК – у 6,4 % дітей І групи та 12,7 % дітей ІІ групи (р = 0,28), субатрофію – в 10,6 % дітей І групи та 14,5 % дітей ІІ групи (р = 0,56), ерозії – у 25,5 % дітей І групи та 12,7 % дітей ІІ групи (р = 0,1), моторно-евакуаторні порушення – у 63,8 % дітей І групи і 41,8 % дітей ІІ групи (р = 0,03). Морфологічне дослідження біоптатів СО показало статистично значущу різницю щодо порушення мікроциркуляції СО: повнокров’я СО виявили у 81,3 % дітей І групи і 52,9 % дітей ІІ групи (р = 0,02), виразний набряк – у 75,0 % дітей І групи і 41,2 % дітей ІІ групи (р = 0,049), крововиливи у власній пластинці – у 62,5 % дітей І групи і 23,5 % дітей ІІ групи (р = 0,02), мікротромбози – у 37,5 % дітей І групи і 5,9 % дітей ІІ групи (р = 0,03). Різниця встановлена також щодо деструктивних змін СО: мікроерозії виявили у 56,3 % дітей І групи і 17,6 % дітей ІІ групи (р = 0,02), ерозії – у 43,8 % дітей І групи та 11,8 % дітей ІІ групи (р = 0,04). Висновки. Поєднаний перебіг ХГД і ПАГ у дітей характеризується частішими моторно-евакуаторними й мікроциркуляторними порушеннями (повнокров’ям, вираженим набряком, крововиливами у власній пластинці, мікротромбозами), а також виразнішими ерозивними змінами СО порівняно з ізольованим перебігом ХГД.

License bundle

Now showing 1 - 1 of 1
No Thumbnail Available
Name:
license.txt
Size:
1.71 KB
Format:
Item-specific license agreed to upon submission
Description: