Посттравматичний розвиток як лімінальний процес у теорії та практиці психосинтезу.

dc.contributor.authorКучеренко Єгор
dc.contributor.authorШирокова Анна
dc.contributor.authorПівень Любов
dc.date.accessioned2025-01-08T16:53:28Z
dc.date.available2025-01-08T16:53:28Z
dc.date.issued2024-12-27
dc.description.abstractУ статті порушено проблему психологічного означення лімінальності, яка вирішується через взаємозв’язок зовнішнього та внутрішнього, аналіз якого представлено у базових концепціях психосинтезу. На цій підставі здійснено теоретико-методологічний аналіз посттравматичного розвитку дорослого як лімінального процесу, в якому розрізняють порогове самопізнання та порогову самозміну. У дослідженні основна увага зосереджена на теоретичному обґрунтуванні основних етапів психосинтезу, які збігаються з психоедукаційними завданнями посттравматичного розвитку як цілеспрямованого саморозвитку особистості дорослого в умовах організованої психологічної допомоги різних видів. На основі саморефлексії емпіричного досвіду застосування психосинтезу в умовах повномасштабної війни автори висувають ідею посттравматичної невротизації (лімінальної паузи) через домінування захисної субособистості у структурі травмованої особистості клієнта. Натомість пропонується альтернативний варіант психологічного відновлення – посттравматичний розвиток, який виключає гіперототожнення як з травмованою, так і із захисною субособистостями. В основу методології посттравматичного розвитку на засадах психосинтезу покладено розвиток здатності свідомого Я до розототожнення з різноспрямованими субособистостями у структурі порогового самопізнання («знання себе»). У структурі порогової самозміни на одиничних прикладах ілюструється проблема саморегуляції та самореалізації дорослих у постлімінальний період засобами розвитку волі. Наголошується, що лише внаслідок досягнення ідентифікаційної невизначеності, коли будь-яка субособистість кваліфікуються дорослим клієнтом як хибне ототожнення, уможливлюється здатність до «володіння собою» та «перетворення себе». Зауважується, що посттравматичне зростання трактується як дочасний процес психологічного виживання у межах потенційного посттравматичного розвитку, спрямованого на максимальну реалізацію Самості, теоретичний аналіз якої також представлено в статті.
dc.identifier.citationКучеренко Є. В., Широкова А. В., Півень Л. В. Посттравматичний розвиток як лімінальний процес у теорії та практиці психосинтезу. Журнал соціальної та практичної психології. № 4. 2024. С. 67-73.
dc.identifier.doiDOI https://doi.org/10.32782/psy-2024-4-11
dc.identifier.otherУДК 159.922.62:159.923.2
dc.identifier.urihttps://ir.kmu.edu.ua/handle/123456789/719
dc.language.isouk_UA
dc.publisherЖурнал соціальної та практичної психології.
dc.relation.ispartofseries№ 4; С. 67-73
dc.subjectлімінальність
dc.subjectлімінальна пауза
dc.subjectототожнення
dc.subjectпосттравматичний розвиток
dc.subjectрозототожнення
dc.subjectСамість
dc.subjectсвідоме Я
dc.subjectсубособистості
dc.subjectпсихосинтез
dc.titleПосттравматичний розвиток як лімінальний процес у теорії та практиці психосинтезу.
dc.title.alternativePost-traumatic development as a liminal process in the theory and practice of psychosynthesis.
dc.typeArticle

Files

Original bundle

Now showing 1 - 1 of 1
No Thumbnail Available
Name:
Post-traumatic_developmentl_as_a_liminal_process_IN_the_theory_and_practice_OF_psychosynthesis.pdf
Size:
308.97 KB
Format:
Adobe Portable Document Format

License bundle

Now showing 1 - 1 of 1
No Thumbnail Available
Name:
license.txt
Size:
1.71 KB
Format:
Item-specific license agreed to upon submission
Description: