Ознака як поняттєвий елемент мовленнєвої події в політичному дискурсі масмедіа України

Abstract

У сучасних гуманітарних дослідженнях є різні підходи до розуміння поняття «подія». Усі вони зосереджені на аналізі особливостей цих категорій у власній системі координат: філософській, соціологічній, політологічній, літературознавчій, лінгвістичній тощо. Це демонструє універсальність цього явища як такого. Деякі автори вказують на специфічний характер події, яка представлена в тексті. Дослідники наголошують, що вона стає результатом конструювання, яке послідовно здійснюється адресантами засобів масової інформації. Подібні зауваження про подію, висвітлену в медійних текстах, свідчать про її особливу природу, відмінну від онтологіч ної. Така подія потребує окремого лінгвістичного аналізу. Уважаємо, що вербалізацією реальної події в дискурсі масмедіа є мовленнєва. Аналіз цього феномену передбачає не лише здійснення його класифікації, як-от фонова мовленнєва подія VS фокусна мовленнєва подія, проста мовленнєва подія VS складна мовленнєва подія та ін. Автор пропонує описати специфіку мовленнєвої події в когнітивному ракурсі. Увага зосереджується на ролі спе цифічної ознаки у внутрішній організації цього явища. Під час аналізу автор доходить висновку, що внутрішня будова мовленнєвої події в масмедійному політичному дискурсі України представлена не лише поняттєвими еле ментами події як такої: ролями агента, коагента, цілей тощо. Роль ознаки, що описує об’єкти пізнання, також є надзвичайно важливою. У політичному дискурсі ЗМІ України представлені ролі суттєвих та несуттєвих ознак мовленнєвої події. Несуттєвими ознаками події вважаємо ті, що можуть належати або не належати їй. Вони не становлять сутності події, проте її характеризують. Одна і та ж ознака політичних подій може бути визначена як суттєва для одних подій і як другорядна – для інших. Це залежить суто від інтенцій адресанта, що підтверджує суб’єктивність мовленнєвої події в дискурсі сучасних масмедіа