Вплив епігенетичної дієти на пацієнтів з мігренню

Abstract

Мігрень — це поширений тип первинного головного болю, що характеризується періодичними напа-дами сильного однобічного болю, що пульсує, супроводжується нудотою, блюванням та/або світлобоязню і фонофобією. Мета — вивчити вплив епігенетичної дієти на частоту та інтенсивність нападів головного болю при мігрені, показники психоемоційного статусу та якість життя пацієнтів з мігренню.Матеріали і методи. Обстежено 130 осіб віком від 18 до 55 років (середній вік — (38,6 ± 8,3) року), з них 15 (11,5 %) чоловіків та 115 (88,4 %) жінок. Хворих розподілили на дві групи: група А — пацієнти, які дотримувались епігенетичної дієти, збагаченої 5 мг фолієвої кислоти, група Б — пацієнти, що не дотримувалися жодної дієти. Діагноз мігрені підтверджували за критеріями International Headache Society. Перед дослідженням усіх учасників оцінили за допомогою шкали оцінки непрацездатності (MIDAS). Також у всіх пацієнтів визначали частоту голов-ного болю. Оцінку інтенсивності головного болю проводили за допомогою візуальної аналогової шкали (ВАШ). Психоемоційний статус на початку та в кінці дослідження оцінювали за допомогою шкали тривоги Гамільтона і шкали депресії Бека. У всіх пацієнтів визначали вміст фолієвої кислоти та гомоцистеїну в крові за допомогою імунохімічного методу з електрохемілюмінесцентною детекцією.Результати. До початку дослідження середня концентрація фолієвої кислоти в групі А становила (2,8 ± 3,6) нг/ мл і була статистично значущо (р = 0,003) нижчою, ніж у групі Б. Середній рівень гомоцистеїну у групах статистично значущо (р = 0,04) відрізнявся. У групі А на тлі застосування епігенетичної дієти статистично значущо (р = 0,001) підвищився середній рівень фолієвої кислоти, а також статистично значущо (р = 0,003) знизився серед-ній рівень гомоцистеїну. Також у групі А виявлено статистично значуще зниження інтенсивності та частоти головно-го болю (р = 0,02 і р = 0,04), середнього рівня тривоги за шкалою Гамільтона (з (15,0 ± 3,5) до (9,0 ± 2,0) бала, р = 0,03). Зафіксовано прямо пропорційну залежність між рівнем гомоцистеїну та оцінкою за шкалою тривоги Гамільтона та шкалою MIDAS і обернено пропорційний зв’язок між рівнем фолієвої кислоти та оцінкою за шкалою депресії Бека.Висновки. Виявлено докази наявності впливу змін вмісту гомоцистеїну і фолієвої кислоти в крові пацієнтів з мігренню на тлі епігенетичної дієти на тяжкість головного болю та якість життя. Застосування епігенетичної дієти в профілактиці та лікуванні мігрені потребує подальшого вивчення, оскільки важко передбачити кінцевий ефект дієти через низьку її специфічність до епігенома та велику кількість взаємодій між активними компонентами дієти