До питання впровадження нової редакції українського правопису: теоретичний та практичний аспекти

Abstract

Український правопис як сукупність загальновизнаних і загальнообов'язкових правил встановлює способи передачі мови на письмі. Він склався історично, відбиваючи давні традиції або нові тенденції в передачі звуків, слів і форм, що виявляються в писемній мові на різних етапах її розвитку.У статті проаналізовано історію створення українського правопису, найважливіші зміни, які відбулися від українсько-слов'янського періоду до наших днів. Охарактеризовано внесок видатних українських мовознавців, педагогів та дослідників, які тривалий час працювали над удосконаленням української орфографії та пунктуації.У більш як тисячолітній історії правопису виділяють чотири періоди. Перший період (XI–XVI ст.) пов'язаний з пристосованою до особливостей староукраїнської мови орографічною традицією відомих просвітників та про-повідників християнства Кирила й Мефодія. Другий період (XVI–XVII ст.) відбиває вплив на староукраїнське (здебільшого церковне) письмо південнослов'янської орфографії. Третій період (XVII – початок XIX ст.) започат-ковано виданою 1619 р. «Граматикою» українського мовознавця, письменника, церковного діяча й просвітника Мелетія Смотрицького. Четвертий період починається з першої чверті XIX ст., коли відбувалося формування нової української літературної мови на народній основі. Саме в той час починається та розвивається формування сучасного українського правопису. Від часу написання «Енеїди» І. Котляревського у 1798 р. до 1905 р. було запро-поновано до 50-ти різних орфографічних систем.Також у статті окреслено основні правила, які подані в новій редакції правопису сучасної української літера-турної мови. З-поміж них варто виокремити такі, як уживання і, и на початку слова, букви ґ, апосторфа, м’якого знака, буквосполучень йо, ьо, написання складних слів разом і з дефісом, а також слів іншомовного походження, написання неподвоєних й подвоєних букв на позначення приголосних тощо. Крім того, запропоновано систему вправ і завдань, які допоможуть швидко та ефективно засвоїти основні зміни, які має український правопис. Сучасна українська орфографія визначається редакцією 2019 року, яка має значну кількість мовних норм, при-таманних українським традиціям. Оновлення мови – це живий і невпинний процес. Вона постійно розвивається, відображаючи зміни в мові та її взаємодію зі світовими мовами.