Вплив епігенетичної дієти на пацієнтів з мігренню
No Thumbnail Available
Date
2022-12-19
Authors
Journal Title
Journal ISSN
Volume Title
Publisher
ТОВ «ВІТ-А-ПОЛ»
Abstract
Мігрень — це поширений тип первинного головного болю, що характеризується періодичними напа-дами сильного однобічного болю, що пульсує, супроводжується нудотою, блюванням та/або світлобоязню і фонофобією. Мета — вивчити вплив епігенетичної дієти на частоту та інтенсивність нападів головного болю при мігрені, показники психоемоційного статусу та якість життя пацієнтів з мігренню.Матеріали і методи. Обстежено 130 осіб віком від 18 до 55 років (середній вік — (38,6 ± 8,3) року), з них 15 (11,5 %) чоловіків та 115 (88,4 %) жінок. Хворих розподілили на дві групи: група А — пацієнти, які дотримувались епігенетичної дієти, збагаченої 5 мг фолієвої кислоти, група Б — пацієнти, що не дотримувалися жодної дієти. Діагноз мігрені підтверджували за критеріями International Headache Society. Перед дослідженням усіх учасників оцінили за допомогою шкали оцінки непрацездатності (MIDAS). Також у всіх пацієнтів визначали частоту голов-ного болю. Оцінку інтенсивності головного болю проводили за допомогою візуальної аналогової шкали (ВАШ). Психоемоційний статус на початку та в кінці дослідження оцінювали за допомогою шкали тривоги Гамільтона і шкали депресії Бека. У всіх пацієнтів визначали вміст фолієвої кислоти та гомоцистеїну в крові за допомогою імунохімічного методу з електрохемілюмінесцентною детекцією.Результати. До початку дослідження середня концентрація фолієвої кислоти в групі А становила (2,8 ± 3,6) нг/ мл і була статистично значущо (р = 0,003) нижчою, ніж у групі Б. Середній рівень гомоцистеїну у групах статистично значущо (р = 0,04) відрізнявся. У групі А на тлі застосування епігенетичної дієти статистично значущо (р = 0,001) підвищився середній рівень фолієвої кислоти, а також статистично значущо (р = 0,003) знизився серед-ній рівень гомоцистеїну. Також у групі А виявлено статистично значуще зниження інтенсивності та частоти головно-го болю (р = 0,02 і р = 0,04), середнього рівня тривоги за шкалою Гамільтона (з (15,0 ± 3,5) до (9,0 ± 2,0) бала, р = 0,03). Зафіксовано прямо пропорційну залежність між рівнем гомоцистеїну та оцінкою за шкалою тривоги Гамільтона та шкалою MIDAS і обернено пропорційний зв’язок між рівнем фолієвої кислоти та оцінкою за шкалою депресії Бека.Висновки. Виявлено докази наявності впливу змін вмісту гомоцистеїну і фолієвої кислоти в крові пацієнтів з мігренню на тлі епігенетичної дієти на тяжкість головного болю та якість життя. Застосування епігенетичної дієти в профілактиці та лікуванні мігрені потребує подальшого вивчення, оскільки важко передбачити кінцевий ефект дієти через низьку її специфічність до епігенома та велику кількість взаємодій між активними компонентами дієти
Description
Keywords
мігрень, епігенетична дієта, фолієва кислота, гомоцистеїн
Citation
Kopchak, O. O., & Hrytsenko, O. Y. (2022). The effect of an epigenetic diet on migraine patients. Ukrainian Neurological Journal, (3—4), 34–38. https://doi.org/10.30978/unj2022-3-34