Наукові статті

Permanent URI for this collectionhttps://ir.kmu.edu.ua/handle/123456789/116

Browse

Now showing 1 - 20 of 32

VASCULAR RISK FACTORS AND COGNITIVE FUNCTIONS IN THE PATIENTS WITH CEREBROVASCULAR DISEASE
(Aluna, 2020) Kopchak Oksana; Bachinskaya Natalia; Pulyk Oleksandr
The aim: To assess the severity of cognitive impairment (CI) in patients with cerebrovascular disease (CVD) depending on the number of vascular risk factors (VRF). Materials and methods: The study consisted of five hundred and eighty patients with CVD (247 females and 333 males) aged from 45 to 89 years (mean age: 64,1±8,9 years). The patients were divided into 6 groups (I, II, III, IV, V, VI) depending on the number of VRF. The examination consisted of a standard clinical evaluation, neurological examination, the application of neuropsychological tests (the MMSE; the PALT/The Paired Associates Learning Test; clock drawing test), laboratory tests, MRI of brain. Results: According to ANOVA, the greater the number of VRF the patients had, the lower was their total MMSE score corresponding to more pronounced cognitive decline (F=2,97, p=0,012). A significant negative correlation between patients’ age and their MMSE score was detected regardless of their VRF count. The patients of the V and VI groups had substantially lower parameters of immediate, delayed memory and clock drawing test score comparing to the patients of the I group. Conclusions: The presence of 4 and more VRF was related to more pronounced CI in the patients with CVD. Decline of different aspects of memory, attention, spatial orientation, abstract thinking, planning, concentration, executive and visuospatial skills in groups of patients with 4,5 and 6 vascular risk factors was established. Age was substantially associated with cognitive decline in all the group of patients
Проблема болю в нижній ділянці спини з позиції доказової медицини
(Заславський О.Ю., 2020) Копчак О.
У статті розглянуті актуальність і поширеність проблеми болю в нижній ділянці спини, описані чинники ризику даної патології. З позиції доказової медицини, з опорою на дані сучасних клінічних настанов і досліджень висвітлено особливості діагностичного підходу, диференціальної діагностики й терапевтичних втручань при болі в нижній ділянці спини залежно від його тривалості й перебігу.
Сучасні уявлення про диференціальну діагностику й лікування полінейропатій
(Заславський О.Ю., 2020) Копчак О.
У статті подана клінічна характеристика полінейропатій при різних захворюваннях і патологічних станах; наведений перелік обстежень для діагностичного пошуку причин полінейропатії, алгоритм проведення диференціальної діагностики полінейропатій. Розглянуте місце вітамінів групи В у комплексній терапії полінейропатій
Диференціальна діагностика головного болю
(Заславський О.Ю., 2020) Копчак О.
У статті наведені сучасні уявлення щодо етіології, клінічних проявів, діагностичних критеріїв та основних аспектів диференціальної діагностики головного болю. Розглянуті ключові положення лікувальної тактики при різних видах первинного та вторинного головного болю з позиції доказової медицини.
НЕЙРОПРОТЕКТОРНЫЙ потенциал эринацина в экстракте гриба Hericium erinaceus и механизмы его воздействия на головной мозг при цереброваскулярных заболеваниях
(ТОВ «Медичний журнал «Нейроньюс», 2020) Копчак О.
Цереброваскулярные заболевания являются одной из наиболее актуальных медико-социальных проблем в Украине (Мищенко, 2017). Значимость данной проблемы обусловлена тем, что они представляют собой одну из главных причин смертности и инвалидизации взрослого населения страны.
Reforming Undergraduate Psychiatry Training in Ukraine
(SAGE Publications, 2020-06-22) Kopchak Oksana; Pinchuk Irina; Ivnev Boris; Skokauskas Norbert
In Ukraine, mental health problems are common yet the mental health services available are still old fashioned and based on healthcare approaches used in the Soviet Union, providing mainly inpatient services and rudimentary community services. The World Health Organization (WHO) introduced the Mental Health Gap Action Programme (mhGAP) to reduce the mental health treatment gap all over the world and 2 years later introduced the WHO mhGAP-Intervention Guide (mhGAP-IG), version 2.0 (2016) as not only an educational tool, but also an evidence based guideline to scale up services for mental, neurological and substance use (MNS) conditions with an objective to reduce gap between available health systems capacity and resources for mental health. The main aim of this paper is to describe reforms of undergraduate psychiatry training in Ukraine using Kyiv Medical University as a case example. Kyiv Medical University (KMU) is the first university in Ukraine to introduce the mhGAP-IG in Ukraine. The revised psychiatry curricula in KMU aims to strengthens the evidence based teaching practices, to put emphasis on community orientated mental health care, and to use interactive teaching methods that the university hopes will attract more future doctors to psychiatry and ideally contribute towards the reduction of the mental health treatment-gap in Ukraine.
Лікування порушень сну, що асоційовані з тривогою, у пацієнтів з розсіяним склерозом
(Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2020-06-23) Odintsova Tetiana; Kopchak Oksana; Kobys Tetiana
Порушення сну (ПС) відіграють значну роль у поглибленні інвалідизації та зниженні якості життя пацієнтів з розсіяним склерозом (РС) поряд з моторними, когнітивними та психоемоційними розладами. Метою нашого дослідження було визначення ефективності терапії порушень сну, асоційованих з тривогою, у хворих на РС та оцінка можливого впливу препарату на вираженість втоми, когнітивних розладів та проявів астенії у обстежених пацієнтів. У дослідженні прийняли участь пацієнти з РС ремітуючо-рецидивуючим та вторинно-прогресуючим типами перебігу (середній вік 43,7 ± 8,9 років; тривалість захворювання 11,3 ± 7,6 років), що мали порушення сну різного ступеня тяжкості, асоці-йованих з тривогою. Для дослідження були використані наступні шкали: Піттсбурзький опитувальник на визначення індексу якості сну (PSQI), шкала тривоги Гамільтона (HAM-A), Монреальська шкала оцінки когнітивного статусу (MоCA), модифікована шкала впливу втоми (MFIS) та шкала астенічного стану (ШАС). Відповідно до результатів Піттсбурзького опитувальника якості сну, легкі порушення виявлено до лікування у 10% пацієнтів, помірні – у 35%, тяжкі – у 55% хво-рих. За даними шкали Гамільтона, легку тривожність спостерігали у 30% пацієнтів, помірну – у 25%, тяжку – у 45% па-цієнтів до лікування. З метою лікування було застосовано препарат Валео-Дорм Дуо (кризин, мелатонін). Оцінювались динаміка показників якості сну, тривоги, когнітивних розладів, втоми та астенії із використанням відповідних шкал на тлі лікування. У 70% пацієнтів було виявлено достовірне покращення якості сну у вигляді зменшення частоти ви-ражених розладів сну та зниження рівня тривожності до легкого ступеню у 45% та помірного у 55% згідно результатів шкали тривожності Гамільтона. Застосування препарату Валео-Дорм Дуо виявилося ефективним у лікуванні пацієнтів з РС за умови поєднання порушення сну та тривоги, сприяло нормалізації сну та зменшенню проявів тривоги та астенії, а відтак покращувало якість життя хворих.
WHO Mental Health Gap Action Programme Intervention Guide (mhGAP-IG): the first pre-service training study
(Springer Nature, 2020-06-29) Kopchak Oksana; Chaulagain Ashmita; Pacione Laura; Abdulmalik Jibril; Hughes Peter; Chumak Stanislav; Mendoza José; Avetisyan Kristine; Ghazaryan Gayane; Gasparyan Khachatur; Chkonia Eka; Servili Chiara; Chowdhury Neerja; Pinchuk Iryna; Belfar Myron; Guerrero Anthony; Panteleeva Lilya; Skokauskas Norbert
Background: Despite the increasing burden of mental, neurological, and substance use (MNS) disorders, a signifcant treatment gap for these disorders continues to exist across the world, and especially in low- and middle-income countries. To bridge the treatment gap, the World Health Organization developed and launched the Mental Health Gap Action Programme (mhGAP) and the mhGAP Intervention Guide (mhGAP-IG) to help train non-specialists to deliver care. Although the mhGAP-IG has been used in more than 100 countries for in-service training, its implementation in pre-service training, that is, training prior to entering caregiver roles, is very limited. Aim of the study: The aim of this study was to collect and present information about the global experience of academic institutions that have integrated WHO’s mhGAP-IG into pre-service training. Methods: A descriptive cross-sectional study was conducted using an electronic questionnaire, from December 2018 to June 2019. Results: Altogether, eleven academic institutions across nine countries (Mexico, Nigeria, Liberia, Sierra Leone, Somaliland, Armenia, Georgia, Ukraine and Kyrgyzstan) participated in this study. Five of the institutions have introduced the mhGAP-IG by revising existing curricula, three by developing new training programmes, and three have used both approaches. A lack of fnancial resources, a lack of support from institutional leadership, and resistance from some faculty members were the main obstacles to introducing this programme. Most of the institutions have used the mhGAP-IG to train medical students, while some have used it to train medical interns and residents (in neurology or family medicine) and nursing students. Use of the mhGAP-IG in pre-service training has led to improved knowledge and skills to manage mental health conditions. A majority of students and teaching instructors were highly satisfed with the mhGAP-IG. Conclusions: This study, for the frst time, has collected evidence about the use of WHO’s mhGAP-IG in pre-service training in several countries. It demonstrates that the mhGAP-IG can be successfully implemented to train a future cadre of medical doctors and health nurses.
SLEEP DISORDERS IN RELAPSING-REMITTING MULTIPLE SCLEROSIS PATIENTS
(Aluna Publishing, 2021) Kopchak Oksana; Odintsova Tetiana
The aim: Our study aimed at evaluating the relationships between sleep disorders (SD), cognitive impairment (CI), anxiety and depression in patients with relapsing-remitting multiple sclerosis (RRMS). Materials and methods: One hundred and five patients with RRMS (80 females and 25 males) aged from 22 to 67 years (mean age: 41,8±10,7; EDSS:3,5±1,6; disease duration (DD): 10,3±8,5 years) were enrolled into the study. All participants completed questionnaires on sleep (the Pittsburgh Sleep Quality Index /PSQI), cognitive functions (The Montreal Cognitive Assessment /MoCA), anxiety (Hamilton Anxiety Rating Scale /HAM-A), depression (Beck Depression Inventory/ BDI). Results: According to PSQI score the patients were divided into two groups: with (n=42) and without SD (n=63). The patients with SD were older (45,36±1,66 vs 39,41±1,27, p=0.005), had higher EDSS score (3,98±0,26 vs 3,14±0,19, p=0,008), BDI (13,79±1,14 vs 8,96±0,86, p=0,0009) and HAM-A (24,52±1,42 vs 16,56±0,99, p<0,0001) scales compared with patients without SD. The frequency of anxiety (p=0,0034) and depression (p=0,038) was significantly higher in RRMS patients with compared to those without SD. No significant difference was found in gender, DD and MoCA score. In patients with SD significant negative correlation between MoCA and BDI score (r = -0,42, p<0,005) was found. In the group of patients without SD significant negative correlation between MoCA and EDSS (r = -0,27, p=0,03), MoCA and BDI (r = -0,26, p=0,043),) MoCA and HAM-A (r = -0,25, p=0,041) score was detected. Conclusions: Insomnia type SD in RRMS patients were associated with older age, higher EDSS score and presence of anxiety and depression.
The Implementation of the WHO Mental Health Gap Intervention Guide (mhGAP-IG) in Ukraine, Armenia, Georgia and Kyrgyz Republic
(MDPI, 2021-04-21) Pinchuk Irina; Yachnik Yulia; Kopchak Oksana; Avetisyan Kristine; Gasparyan Khachatur; Ghazaryan Gayane; Chkonia Eka; Panteleeva Lilya; Guerrero Anthony; Skokauskas Norbert
Despite the increasing burden of mental disorders, a lot of people worldwide suffer a gap in receiving necessary care in these countries. To close this gap, the WHO has developed mhGAP training modules aimed at scaling up mental health and substance use disorders services, especially in low- and middle-income countries. This article presents the experience of implementing the Mental Health Gap Action Programme (mhGAP) in Ukraine, Armenia, Georgia, and Kyrgyz Republic. Data were gathered from an electronic questionnaire administered to representatives from higher educational institutions where the Mental Health Gap Action Programme Intervention Guide (mhGAP-IG) was implemented in existing curricula for medical students, interns, and residents in family medicine and neurology, practicing physicians, and master’s program in mental health students. More than 700 students went through the programs that provided the feedback. Evaluations of program effectiveness mainly involved standard discipline tests or pre- and post-tests proposed in the mhGAP trainer manual. This finding suggested that mhGAP-IG can be successfully adapted and implemented both on undergraduate and on postgraduate education levels and among medical and nonmedical specialists. Future evaluations need to more definitively assess the clinical effectiveness of mhGAP-IG implementation.
Cognitive impairment and depression in patients with relapsing–remitting multiple sclerosis depending on age and neuroimaging findings
(Springer Nature, 2021-09-08) Kopchak Oksana; Odintsova Tetiana
Background: Multiple sclerosis is an insidious, disabling, both physically and mentally, demyelinating disease of the central nervous system. This work aims to evaluate relationships between cognitive impairment in separate domains, depression and their correspondence with MRI-fndings, as well as the infuence on each other’s manifestations, in patients with relapsing–remitting multiple sclerosis. Results: Visual–spatial/executive functions and memory domains sufered more frequently than others in the study subjects under 40 years; in patients over 40 years old memory, visual–spatial/executive functions and abstract thinking impairment prevailed the most. Such cognitive domains as memory, language, abstract thinking, visual–spatial and executive functions were impacted in both groups of patients even without the apparent cognitive decline according to MoCA scale. Presence of depression impacted language and attention more prominently than the rest of the domains only in participants younger 40 years. According to the MRI, frontal lobe, corpus callosum and periventricular area were afected more often compared to other brain regions in case of cognitive impairment; meanwhile, combined lesions of frontal lobe and corpus callosum, fronto-temporal region were associated with depression. Conclusion: Cognitive impairment and depression are one of the common, yet disabling and socially disrupting manifestations of MS. Quite frequently such complaints are neglected or considered as parts of comorbidities. At the same time cognitive impairment can be amplifed by depression, especially in patients under 40 years.
COGNITIVE FUNCTIONS IN MULTIPLE SCLEROSIS PATIENTS DEPENDING ON THE DIFFERENT RISK FACTORS PRESENCE
(ALUNA, 2021-10) Kopchak Oksana; Odintsova Tetiana; Pulyk Oleksandr
The aim: To clarify the influence of different risk factors on cognitive impairment (CI) in general and in separate domains and their association with MRI findings in patients with relapsing-remitting (RRMS) and progressive forms of multiple sclerosis (SPMS and PPMS). Materials and methods: One hundred and thirty-seven participants with MS (102 females and 35 males) aged from 22 to 69 years were enrolled into this study. All patients completed the Montreal Cognitive Assessment (MoCA), Beck Depression Inventory (BDI), Hamilton Anxiety Rating Scale (HAM-A) and undergone MRI. Results: According to MS phenotypes all participants were divided into two groups: patients with RRMS (n= 106) and with progressive phenotypes (n= 31). A significant positive correlation was present between MoCA and BDI scores in all participants (p= 0,0015). Presence of anxiety did not demonstrate any valid influence on cognitive performance, although severe anxiety was significantly more often found in subjects with progressive phenotypes in presence of brain atrophy (p= 0,0028). Patients with higher education had no CI more frequently compare to those without it (p= 0,0019), whereas, participants smoking cigarettes had higher prevalence of severe CI than non-smokers (p= 0,0061). Conclusions: Among cognitive domains memory, visual-spatial and executive functions, abstract thinking were impaired the most in MS patients, though abstract thinking was more often affected in progressive forms. The results demonstrated that physical disability, depression and smoking negatively impacted cognitive performance, meanwhile presence of higher education demonstrated a favorable influence on cognition in MS patients.
Оцінка впливу різних факторів ризику на тяжкість психоемоційних розладів у хворих на розсіяний склероз
(Заславський О.Ю., 2021-10-13) Одінцова Т.; Копчак О.
Розсіяний склероз — хронічне демієлінізуче захворювання центральної нервової системи, що характеризується не лише фізичною інвалідизацією, а й психоемоційними розладами, серед яких найчастіше зустрічаються депресія та тривога. Метою нашого дослідження була оцінка особливостей впливу соціально-демографічних даних, характеристик захворювання та зовнішніх факторів на депресію та тривогу у пацієнтів з рецидивуюче-ремітуючим розсіяним склерозом. У даній статті виділені основні фактори ризику та характер їх впливу на вказані розлади за допомогою мультифакторіального аналізу, а також продемонстровано, з якою частотою зустрічаються депресія та тривога різного ступеня тяжкості за наявності кожного фактора ризику.
Роль дієти у профілактиці нападів мігрені
(Запорізький державний медико-фармацевтичний університет, 2021-10-29) Копчак О.; Гриценко О.
В огляді наведено відомості щодо впливу харчових чинників і різних дієт на характер і частоту головного болю при мігрені. Актуальність проблеми зумовлена поширеністю мігрені, яка є частою причиною порушення працездатності в осіб молодого віку. Важливу роль у патофізіології мігрені відіграє вісь кишківник – мозок, що належить до двоспрямованих біохімічних сигнальних шляхів, які пов’язують шлунково-кишковий тракт і центральну нервову систему. Припустили, що зміни в функціонуванні осі мікробіота кишківника – мозок можуть позначатися на патогенезі мігрені. Наведено можливі механізми участі мікробіоти кишківника в патогенезі мігрені. Знання щодо важливої ролі харчових тригерів при мігрені сприяло розробленню стратегії її дієтичної терапії. Наведено дані щодо патогенетично обґрунтованих механізмів впливу різних типів дієт (елімінаційної, епігенетичної, кетогенної) при мігрені, що є перспективним напрямом профілактичного лікування, зважаючи на недостатню ефективність і побічні ефекти сучасних методів медикаментозної терапії. Показано можливий позитивний ефект на мігрень дієтичних підходів, що сприятливо впливають на мікробіоту кишківника та функціонування осі кишківник – мозок. Висновки. Уточнення місця дієти в патогенезі та профілактиці нападів мігрені – надзвичайно важливий і перспективний науковий напрям, що потребує продовження досліджень із розробленням персоніфікованих підходів, враховуючи індивідуальні особливості пацієнта.
Особливості когнітивних порушень при COVID-19
(Заславський О.Ю., 2021-11-11) Копчак О.
У статті детально висвітлені патогенетичні механізми розвитку когнітивних порушень у хворих на COVID-19, описані особливості когнітивної дисфункції залежно від періоду й тяжкості за-хворювання, вираженості гіпоксії, застосування штучної вентиляції легенів. Зазначено, що розуміння патогенетичних аспектів, що лежать в основі розвитку когнітивних порушень у пацієнтів, які перенесли COVID-19, є надзвичайно важливим для їх адекватної корекції. Наголошено на доцільності застосування чутливих інструментів когнітивного тестування для моніторингу результатів функціонального від-новлення хворих на COVID-19; на необхідності проведення оцінки довгострокового впливу SARS-CoV-2 на когнітивні функції в пацієнтів з COVID-19. Розглянуто місце препаратів з мембраностабілізуючими, нейропротекторними й антиоксидантними властивостями й наведено патогенетичне обґрунтування доцільності їх застосування для лікування когнітивних порушень при COVID-19.
PROGNOSTIC ASSESSMENT OF STRESS-RELATED FACTORS IN HEALTHCARE WORKERS DURING THE COVID-19 PANDEMIC
(Medicinska naklada, 2022) Pinchuk Irina; Pishel Vitaliy; Chumak Stanislav; Ilnytska Tetiana; Stepanova Nataliia; Filimonova Natalia; Kopchak Oksana; Yachnik Yulia; Kolodezhny Oleksiy; Solonskyi Andrii
Introduction: The COVID-19 pandemic is an extraordinary challenge for all countries and affects the psychological wellbeing of healthcare professionals working with people suffering from COVID-19 and puts them at a high risk of mental health problems. The aim of the study was to identify stress-related factors that affect the mental health of healthcare workers during the COVID-19 pandemic in Ukraine. Subjects and methods: A total of 1098 Ukrainian healthcare workers were surveyed using an online questionnaire consisting of questions relating to a) socio-demographic characteristics; b) perceptions of the COVID-19 related situation; and c) stress and protective factors. Respondents were divided into two groups, depending on whether they provided care to the patients with COVID-19 or not. Results: Of the 1087 healthcare workers, 863 (79.4%) were found to have anxiety / fear caused by the COVID-19. No significant difference was detected between professionals who did and did not provide personal assistance to patients with COVID-19 concerning anxiety / fear related to COVID-19 the most significant predictive factors for anxiety / fear caused by the COVID-19 were factors related to safety and risk perception (the risk of getting infected, dying, infecting loved ones, perception of the threat of the epidemic spread), information factors (constant news about COVID-19), as well as factors related to the organisation of care (lack of staff in health care facilities). Conclusions: Negative risk perception, high consumption of COVID-19 news, and shortage of staff in health care facilities were significant predictors of anxiety / fear caused by the COVID-19.
FEATURES OF GUT MICROBIOTA IN PATIENTS WITH MIGRAINE AND HEALTHY INDIVIDUALS
(Tbilisi State Medical University, 2022) Kopchak O.; Hrytsenko O.
The gut – brain axis plays a significant role in the pathophysiology of migraine. This interaction can be influenced by multiple factors, such as gut microbiota profiles. Background/Objectives: The aim of the study was to analyze the gut microbiome state in patients with migraine and healthy individuals, to assess possible correlations between the detected changes in patients with migraine and the frequency, intensity of headaches, their psycho-emotional state, and quality of life. Subjects/Methods: In total, 112 patients-16.3% of men and 83.7% of women. Subjects were divided into 2 groups depending on the presence of migraine: the main - patients with chronic and episodic forms of migraine, the control - healthy individuals. The study of the intestinal microbiome was performed by chromato-mass spectrometry. The following scales were used: Visual Analogue Scale/VAS, Migraine Disability Assessment/ MIDAS, Back Depression Inventory/BDI. Results: In patients with migraine compared with healthy individuals, significant changes were noted in the quantitative composition of certain resident microorganisms including Alcaligenes spp (p=0.0061), Clostridium coccoides (p=0.0021), Clostridium propionicum (p=0.0287), Eggerthella lenta (p=0.0138), Pseudonocardia spp (p=0.0210), and Rhodococcus spp (p=0.0164). The number of microscopic fungi such as Candida spp (p=0.0079), Micromycetes spp (p=0.0011) and Micromycetes spp (p=0.0010) were increased in patients with migraine compared to the control group. In the main group, a negative correlation was found between the level of Alcaligenes spp and the score on the BDI score, HARS score (respectively: r= -0.6226, p= 0.007; r= -0.509, p=0.03), the frequency of attacks (r=-0.4879, p=0.046) and the VAS score (r=-0.487, p=0.046). Significant negative correlation was found between elevated level of Clostridium coccoides and MIDAS score (r=-0.5123, p=0.03), BDI score (r=-0.54, p=0.025) in the patients with migraine. At the same time, in the main group a positive correlation was detected between Eggerthella lenta level of and VAS score (r=0.4830, p=0.049). In the main group negative correlations were found between slightly increased content of endotoxin in the main group, the BDI score, HARS score (respectively: r=-0.697, p=0.001; r=-0.557, p=0.02) the frequency of attacks (r=-0.547, p=0.023), on the VAS score (r=-0.531, p=0.028), as well as MIDAS score (r =-0.556, p=0.02). Conclusion: The revealed peculiarities of gut microbiome changes in patients with migraines need further clarification in order to identify the possible role of the gut microbiome in the pathogenesis, clinical picture, and therapy of migraine, and is a promising area of further scientific research.
Сучасні аспекти диференціальної діагностики й лікування хронічного болю в нижній частині спини
(Заславський О.Ю., 2022-01-31) Копчак О.
У статті висвітлено актуальність проблеми хронічного болю в нижній частини спини, описано диференціальну діагностику механічного неспецифічного болю в нижній частині спини, подано особливості диференціальної діагностики синдрому ураження крижово-клубового суглоба як причини болю в нижній частині спини. На засадах доказової медицини висвітлено особливості діагностичного й лікувальних підходів до терапії пацієнтів з хронічним болем у нижній частині спини.
EMOTIONAL IMPACT OF THE COVID-19 PANDEMIC ON HEALTHCARE WORKERS IN UKRAINE
(Aluna Publishing, 2022-05) Pinchuk Irina; Pishel Vitaliy; Polyvіanaia Marina; Kopchak Oksana; Chumak Stanislav; Filimonova Natalia; Yachnik Yuliaya
Objective: The aim: To study the emotional impact of the COVID-19 pandemic on healthcare workers in Ukraine. Patients and methods: Materials and methods: 1087 healthcare workers across all regions of Ukraine completed an online questionnaire. Respondents were divided into two groups: A - 863 (79.4%), В - 224 (20.6%), according to whether or not they experienced anxiety/fear related to COVID-19. Results: Results: Such factors as risk of contracting COVID-19, news of new cases, insufficient staff in healthcare facilities, risk of transmission of COVID-19 to family or friends, risk of death from COVID-19, the threat of the spread of the COVID-19 pandemic were associated with high level of anxiety/fear among healthcare workers. Factors that facilitate coping with stress included absence of Covid-19 cases among staff, recovering patients, availability of gear and protective equipment and absence of COVID-19 infected among loved ones, relieving stress (relaxation, going info sports and so on), communication with family and friends to relieve stress and get support, avoidance of COVID-19 media reports in particular on deaths connected cases, getting information about the spread of Covid-19 only from legitimate sources. Conclusion: Conclusions: The data obtained in this study indicate an urgent need for the development and implementation of preventive and rehabilitation measures aimed at stabilizing the psycho-emotional state of health workers and improving the quality of care in the special conditions of the COVID-19 pandemic. Achieving these goals will be facilitated by taking into account the specifics of the response to COVID-19 and measures to reduce the effects of stress while enhancing the effects of stressors among health care workers.
Pros and cons of remote medical education in Ukraine in terms of COVID-19 pandemics
(Elsevier Ltd., 2022-08-24) Kopchak Oksana; Odintsova Tetiana; Bachinskaya Nataliya; Ivniev Borys; Pokanevych Oleksandr
Introduction: COVID-19 is an ongoing pandemic, which forced countries across the globe to adapt all daily activities to the new reality in order to stop the disease from spreading. The educational process was not an exception, it caused a sudden shift towards the exceptional introduction of online teaching and Kyiv Medical University was one of the first universities in Ukraine to assess the quality of education under the restrictive measures Objectives: The aim was to analyze the advantages and disadvantages of online education during the COVID-19 pandemic in the learning of neurology at the Department of Neurology, Psychiatry and Physical Rehabilitation, Kyiv Medical University. Methods: 169 students were interviewed using an online questionnaire consisting of 18 items focused on different angles of educational process. Results: According to the obtained results, the biggest pros of online teaching included: flexibility of learning schedule, learning at your own pace; ability to develop deeper problem-solving and clinical thinking skills. Social distancing, family distractions, and internet connection issues negatively affected most students’ feelings during online learning. One of the most prominent cons of online learning of neurology pointed out by the majority of medical students was a lack of practical component of training and contact with patients. Conclusions: Online teaching, along with a number of advantages, has significant disadvantages, especially in medical education in case of studying clinical disciplines

Browse

Browsing Наукові статті by Issue Date