Кваліфікаційні випускні роботи здобувачів вищої освіти
Permanent URI for this collectionhttps://ir.kmu.edu.ua/handle/123456789/164
Browse
Recent Submissions
Item Стресостійкість як чинник психологічного благополуччя у нейровідмінних дітей(2026) Филипчук НаталіяItem ПОДОЛАННЯ ДЕПРЕСИВНИХ СТАНІВ У МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАСОБАМИ КОГНІТИВНО-ПОВЕДІНКОВОЇ ТЕРАПІЇ(2026) Заркуа Оксана АнатоліївнаМетою дослідження є визначення ефективності засобів когнітивно-поведінкової терапії у подоланні депресивних станів у медичних працівників. Об’єкт дослідження — депресивні стани медичних працівників; предмет — засоби когнітивно-поведінкової терапії в їх подоланні. Емпіричне дослідження проведено на базі Національний науковий центр хірургії та трансплантації імені О.О. Шалімова за участю 27 медичних працівників віком 27–63 років. Використано шкалу DEPS, шкалу депресії Аарон Бек та індивідуальні інтерв’ю. Виявлено поширеність легких і помірних проявів депресії та їх зв’язок із професійним стресом. Розроблено програму психологічної допомоги на основі КПТ, спрямовану на зниження депресивної симптоматики та профілактику емоційного вигорання.Item Психологічні особливості посттравматичного зростання у військовослужбовців(2026) Олексій ФроловУ кваліфікаційній роботі досліджено проблему посттравматичного зростання у військовослужбовців, які брали участь у бойових діях. Актуальність теми зумовлена радикальною зміною умов життя українських комбатантів та необхідністю розробки науково обґрунтованих програм фасилітації позитивних особистісних трансформацій після перенесених інтенсивних психотравм.На основі теоретичного аналізу наукових джерел розкрито сутність ПТР як динамічного процесу якісних змін особистості, що виникають внаслідок боротьби з наслідками травматичних подій. Визначено структуру ПТР, що охоплює зміни у відносинах, нові можливості, особистісну силу, духовні зміни та цінність життя, обґрунтовано відмінність цього феномену від резильєнтності. Емпіричне дослідження проведено серед військовослужбовців солдатсько-сержантського складу (вибірка 39 осіб) із досвідом бойових дій близько 12 місяців. Результати засвідчили «подвійну дисоціацію» посттравматичного досвіду агентні компоненти корелюють із зовнішньою підтримкою, тоді як екзистенційно-духовні зсуви активуються як компенсаторне смислотворення у відповідь на критичні рівні травматизації та втрати. У роботі теоретично обґрунтовано та розроблено програму психологічної оптимізації посттравматичного зростання. Програма має фазово-орієнтований характер і включає модулі психоедукації, когнітивного рефреймінгу, наративних практик та соматичної саморегуляції, спрямованих на реконструкцію ідентичності та зміцнення ресурсів стійкості. Наукова новизна дослідження полягає у виявленні специфічних профілів взаємодії дистрес-повʼязаних когніцій та доменів зростання залежно від тривалості служби та характеру моральної травми. Теоретичне значення роботи полягає у поглибленні уявлень про механізми інтеграції бойового досвіду через «почуття звʼязності» та салютогенний підхід. Практичне значення роботи полягає у розробці операціоналізованої моделі допомоги, що може бути використана у діяльності військових психологів, реабілітаційних центрів та системі супроводу ветеранів.Item ПСИХОЛОГІЧНА ПРОФІЛАКТИКА АДИКТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ У ВІЙСЬКОВИЙ ЧАС(2026) Рильський Олексій ОлексійовичItem ВПЛИВ СІМЕЙНОЇ КРИЗИ НА МІЖОСОБИСТІСНІ СТОСУНКИ У ПОДРУЖЖІ(2026) Осауленко ЛіліяItem ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕЖИВАННЯ САМОТНОСТІ ОСОБИСТОСТІ У РАННЬОМУ ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ(2026) Потапенко Альона МиколаївнаУ магістерській роботі досліджено психологічні особливості переживання самотності особистості у ранньому юнацькому віці, як складного багатовимірного феномена, що формується під впливом вікових, особистісних і соціально-психологічних чинників. Актуальність дослідження зумовлена зростанням поширеності переживання самотності серед молоді в умовах соціальних змін, трансформації міжособистісних взаємин і підвищення вимог до самовизначення особистості. Здійснено теоретичний аналіз наукових підходів до розуміння феномену самотності у психології, уточнено зміст поняття «переживання самотності» та визначено його структурні компоненти. Розглянуто вікові особливості розвитку особистості у ранньому юнацькому віці, пов’язані з формуванням ідентичності, розвитком самосвідомості, рефлексії та міжособистісних відносин. Обґрунтовано, що саме цей період є сенситивним щодо переживання самотності через активні процеси самовизначення та переоцінки соціальних зв’язків. Виявлено психологічні чинники переживання самотності у ранньому юнацькому віці, серед яких особливості самооцінки, рівень розвитку міжособистісної взаємодії, емоційна регуляція та ґендерно-рольова ідентичність. Розмежовано конструктивні та деструктивні форми самотності, показано їхній вплив на емоційний стан і психологічну адаптацію особистості. Емпірично досліджено рівень і типи переживання самотності серед учнів старших класів, встановлено вікові та індивідуально-психологічні відмінності у її проявах. Отримано дані про зв’язок самотності з самооцінкою, особливостями міжособистісних відносин та ґендерно-рольовими характеристиками. На основі результатів теоретичного та емпіричного дослідження розроблено психокорекційну програму, спрямовану на зниження інтенсивності деструктивних форм самотності, розвиток самосвідомості, емоційної компетентності та навичок конструктивної міжособистісної взаємодії. Запропоновано практичні рекомендації ,щодо психологічної підтримки юнаків у період становлення особистості. Результати дослідження можуть бути використані у практиці психологічної служби закладів освіти, у психопрофілактичній та психокорекційній роботі з молоддю.Item ОСОБИСТІСНА ТРИВОЖНІСТЬ ЯК ЧИННИК ІНТЕРНЕТ-ЗАЛЕЖНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ(2026) Прохорчук Ніка ОлегівнаItem РОЗВИТОК РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ(2026) Пустовой Антон ВолодимировичКваліфікаційну роботу присвячено дослідженню психологічних особливостей та шляхів розвитку резильєнтності військовослужбовців в умовах ведення бойових дій. На основі теоретичного аналізу феномен визначено як динамічну інтегральну здатність до відновлення функціонування та адаптації під впливом екстремальних стресорів. У ході емпіричного дослідження (N=47) із застосуванням методик ОБСБ та CD-RISC-10 встановлено, що більшість військовослужбовців мають середній рівень резильєнтності, однак існує група ризику з ознаками виснаження ресурсів. Статистично підтверджено, що висока резильєнтність виступає буфером, який знижує інтенсивність гострої стресової реакції та негативний вплив емоційних стресорів. Практична значущість роботи полягає у розробці комплексної програми психологічного тренінгу, що інтегрує техніки саморегуляції, майндфулнес, когнітивної переоцінки та реалістичного моделювання ситуацій. Запропонована система спрямована на підвищення операційної ефективності особового складу та профілактику бойового стресу в підрозділах Сил оборони України.Item ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ЧИННИК СХИЛЬНОСТІ ДО ВІКТИМНОЇ ПОВЕДІНКИ У ЖІНОК(2026) Ревзон Ольга АндріївнаItem ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ ПОДОЛАННЯ ДЕПРЕСИВНИХ СТАНІВ У ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ(2026) Рибитва Євгенія ВячеславівнаМагістерська робота присвячена дослідженню питання депресивних станів у лікарів-інтернів та психологічних засобів їх подолання. Актуальність дослідження визначається зростанням психоемоційного навантаження в системі охорони здоров’я та стресогенними умовами діяльності, що можуть сприяти розвитку депресивної симптоматики. Особливої уваги потребує період інтернатури як етап професійного становлення, що супроводжується адаптаційними труднощами та підвищеною психологічною вразливістю. Об’єктом дослідження є психічні стани лікарів-інтернів, предметом – депресивні стани та психологічні особливості їх подолання. Для успішного досягнення поставленої мети, в першому розділі було розглянуто проблематику дефініції депресивних станів у зарубіжній та українській психологічній літературі, їх види та прояви, охарактеризовано психологічні особливості учбово-професійній діяльності лікаря-інтерна. Представлено результати емпіричного поширеності депресивних станів серед інтернів та значущих зв’язків між рівнем депресивної симптоматики та окремими копінг-стратегіями. Виявлено, що дезадаптивні стратегії (самозвинувачення, заперечення, поведінковий відхід) пов’язані з вищими показниками депресивності, неоднорідність гумору як копінгу. Психологічними засобами подолання, актуальними для лікарів-інтернів, виступили позитивне переосмислення та прийняття. На основі отриманих результатів дослідження було розроблено програму психологічної профілактики депресивних станів у лікарів-інтерів. Програма має на меті розвиток та підсилення таких копінг-стратегій як позитивне переосмилення та прийняття, спираючись на техніки когнітивно-поведнікової терапії та терапії прийняття та відповідальності.Item ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ ПОДОЛАННЯ СПІВЗАЛЕЖНИХ СТОСУНКІВ В ПАРІ(2026) Ручко Марія ІгорівнаУ магістерській роботі досліджено психологічні чинники співзалежних стосунків у парі як феномен міжособистісної взаємодії. Актуальність дослідження зумовлена зростанням поширеності співзалежних патернів поведінки та їх негативним впливом на психологічне благополуччя особистості і якість партнерських взаємин. Об’єкт дослідження – співзалежні стосунки у парі. Предмет дослідження – психологічні чинники та особистісні особливості, пов’язані з проявами співзалежності. Метою роботи є теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження психологічних чинників співзалежних стосунків у парі та розробка програми психологічної допомоги, спрямованої на їх подолання. У роботі використано комплекс теоретичних та емпіричних методів дослідження, зокрема аналіз наукової літератури, узагальнення, систематизацію, психодіагностичні методики (зокрема шкалу співзалежності Спанн-Фішера), а також методи кількісної та якісної обробки даних. Практичне значення роботи полягає у можливості використання отриманих результатів у діяльності психологів, психотерапевтів та консультантів, які працюють із проблемами партнерських стосунків.Item ПОДОЛАННЯ ТРИВОЖНОСТІ У МАЙБУТНІХ ЛІКАРІВ ЗАСОБАМИ ТЕРАПЕВТИЧНОЇ МЕДИТАЦІЇ(2026) Стець Юлія АнатоліївнаСтець Ю. А. Подолання тривожності у майбутніх лікарів засобами терапевтичної медитації. Кваліфікаційна (магістерська) робота на правах рукопису на здобуття ступеня магістра за спеціальністю 053 «Психологія». – Приватний вищий навчальний заклад «Київський медичний університет», Київ, 2026. Магістерська робота присвячена дослідженню особливостей тривожності у майбутніх лікарів та визначенню ефективності терапевтичної медитації як засобу її подолання. Актуальність дослідження зумовлена високим рівнем навчального навантаження та емоційного напруження студентів медичних спеціальностей, що негативно позначається на їхньому психоемоційному стані та успішності професійної підготовки. У першому розділі здійснено теоретичний аналіз поняття тривожності в клінічній психології, визначено її види та прояви у студентському віці. Показано, що специфіка учбово- професійної діяльності майбутніх лікарів (робота з пацієнтами, висока відповідальність) створює додаткові чинники ризику для розвитку стабільних тривожних реакцій та емоційного виснаження. У другому розділі представлено організацію та результати емпіричного дослідження, проведеного серед студентів медичного університету (n=29) та немедичних спеціальностей (n=34). Для діагностики використано методики Бека, Спілбергера-Ханіна, Тейлор, шкалу MAAS, «Якорі кар’єри» Е. Шейна та індекс задоволеності життям. Отримані результати показали наявність високого рівня ситуативної та особистісної тривожності у студентів обох груп. Встановлено, що майбутні лікарі мають виражену орієнтацію на професійну компетентність та служіння, але демонструють низький рівень прагнення до автономії. У третьому розділі розроблено та апробовано програму психокорекції тривожності засобами терапевтичної медитації. Програма включає вісім занять, побудованих на поєднанні технік майндфулнес, тілесного розслаблення та методів психосинтезу Р. Ассаджіолі (розототожнення). Статистичний аналіз підтвердив ефективність програми: зафіксовано значуще зниження рівня особистісної тривожності (p=0,009), зростання рівня усвідомленості (p=0,038) та підвищення індексу задоволеності життям до високого рівня. Практичне значення роботи полягає у можливості впровадження медитативних практик у навчальний процес медичних університетів для психопрофілактики стресу та підтримки ментального здоров'я майбутніх фахівців.Item ГЕНДЕРНІ ВІДМІННОСТІ У СПОСОБАХ ВИРІШЕННЯ ПОДРУЖНІХ КОНФЛІКТІВ(2026) Стоянова Катерина ВіталіївнаУ магістерській роботі на тему «Гендерні відмінності у способах вирішення подружніх конфліктів» висвітлено психологічні особливості конфліктної взаємодії подружжя в умовах сучасних соціальних трансформацій. Здійснено теоретичний аналіз і розрізнення понять «конфлікт», «подружній конфлікт», «гендерні відмінності у подружніх взаєминах», розкрито причини, структуру, динаміку та функціональне значення конфліктів у шлюбі. Виявлено базові психологічні чинники конфліктної взаємодії, зумовлені рольовими очікуваннями, гендерними стереотипами та особливостями Я-концепції чоловіків і жінок. Емпірично досліджено гендерні відмінності у виборі стратегій поведінки в конфліктних ситуаціях, особливостях міжособистісного сприйняття партнера та суб’єктивному значенні конфлікту у подружніх стосунках. Установлено, що чоловіки та жінки відрізняються за схильністю до конструктивних і деструктивних способів розв’язання конфліктів, рівнем емоційної залученості та орієнтацією на співпрацю, компроміс або уникнення. Розроблено психологічну програму розвитку конфліктологічної компетентності подружжя, спрямовану на формування навичок конструктивної комунікації, усвідомлення гендерно зумовлених особливостей конфліктної взаємодії та підвищення ефективності подолання подружніх конфліктів.Item ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБИВОСТІ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ ПРАЦІВНИКІВ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ(2026) Стрижков Данііл ЛеонідовичМагістерська робота присвячена дослідженню психологічних особливостей ціннісних орієнтацій працівників соціальної сфери та визначенню можливостей їх цілеспрямованої психологічної корекції з метою підвищення професійної ефективності й збереження психологічного благополуччя фахівців. Актуальність дослідження зумовлена зростанням емоційного навантаження на соціальних працівників у сучасних умовах, зокрема в контексті воєнного стану в Україні, збільшенням кількості осіб, які потребують соціальної підтримки, та підвищеними вимогами до професійної стійкості спеціалістів. У першому розділі здійснено теоретичний аналіз поняття ціннісних орієнтацій у психології, розкрито їх структуру та роль у регуляції професійної поведінки. Охарактеризовано психологічні особливості особистості працівників соціальної сфери, визначено вплив соціокультурних і професійних чинників на формування їхніх ціннісних пріоритетів. У другому розділі представлено організацію та результати емпіричного дослідження ціннісних орієнтацій працівників соціальної сфери. Виявлено домінування таких цінностей, як самоорієнтація та саморегуляція, що свідчить про сформований баланс між емпатійною спрямованістю на інших і внутрішньою автономією. Отримані результати засвідчили, що зазначене поєднання виступає психологічним ресурсом професійної стійкості, запобігання емоційному вигоранню та підтримання професійної ідентичності. У третьому розділі розроблено та апробовано програму психологічної корекції, спрямовану на оптимізацію ціннісної сфери працівників соціальної сфери. Програма має практичну спрямованість і орієнтована на розвиток усвідомленості, саморегуляції та внутрішньої стабільності. Результати впровадження підтвердили доцільність використання запропонованих психокорекційних заходів у професійній підготовці та психологічному супроводі соціальних працівників. Практичне значення роботи полягає у можливості використання отриманих результатів і розробленої програми в діяльності соціальних служб, а також у системі підвищення кваліфікації фахівців соціальної сфери з метою підтримки їх психологічного благополуччя та професійної ефективності.Item Психологічні особливості образу власного тіла у жінок у період кризи середини життя(2026) Хоменко Ірина БогданівнаУ магістерській роботі здійснено теоретичне та емпіричне дослідження психологічних особливостей образу власного тіла у жінок у період кризи середини життя. Актуальність теми зумовлена зростанням значущості тілесної ідентичності в сучасному соціокультурному просторі, посиленням вимог до жіночої зовнішності та переживанням вікових трансформацій у період 35–45 років. У роботі проаналізовано основні наукові підходи до розуміння образу тіла, тілесного самоставлення, емоційної реактивності та смисложиттєвих орієнтацій у структурі особистості жінки середнього віку. Розкрито психологічну специфіку кризи середини життя як періоду переоцінки цінностей, ідентичності та тілесного досвіду. Емпіричне дослідження проведено з використанням психодіагностичних методик SIBID, MBSRQ та опитувальника смисложиттєвих орієнтацій. Встановлено наявність значущих взаємозв’язків між рівнем ситуативної незадоволеності тілом, емоційною реактивністю, тілесним контролем та показниками смисложиттєвої сфери. Виявлено, що зростання незадоволеності образом тіла корелює зі зниженням загального відчуття життєвої осмисленості та внутрішньої узгодженості. Наукова новизна полягає у комплексному аналізі інтегрованої системи взаємозв’язків між тілесним самоставленням, емоційними характеристиками та смисложиттєвими орієнтаціями жінок у період кризи середини життя. Практичне значення роботи представлено рекомендаціями щодо психологічного супроводу жінок у період вікових трансформацій, спрямованого на гармонізацію тілесної ідентичності та зміцнення внутрішніх ресурсів особистості.Item ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ ПОДОЛАННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ У ПРАЦІВНИКІВ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ СФЕРИ В УМОВАХ ВІЙНИ(2026) Пирогова Надія ОлексіївнаItem ВПЛИВ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА СХИЛЬНІСТЬ ДО ВІКТИМНОЇ ПОВЕДІНКИ У ЖІНОК(2026) Поліщук Марія ОлександрівнаКваліфікаційна робота присвячена дослідженню впливу емоційного інтелекту на схильність жінок до віктимної поведінки. Актуальність теми зумовлена поширеністю явищ віктимізації, психологічного насильства та маніпулятивних стосунків, у яких жінки часто демонструють залежні або пасивно-пристосувальні стратегії реагування У теоретичній частині проведено аналіз підходів до віктимності як багатофакторного явища, що поєднує особистісні, соціальні та поведінкові характеристики. Віктимна поведінка проявляється у залежності, поступливості, некритичності, само руйнівних установках і підвищеній довірливості, а її формуванню сприяють низька самооцінка, емоційна нестабільність і труднощі встановлення психологічних меж. Емоційний інтелект як здатність розуміти та регулювати емоції є важливим чинником психологічної безпеки особистості. Емпіричне дослідження вказує на переважання середнього рівня віктимності, однак значна частина респонденток має підвищену некритичність, гіперсоціальність і досвід реалізованої віктимізації. Низький рівень емоційного інтелекту пов’язаний із труднощами розпізнавання небезпечних ситуацій, емоційною залежністю та підвищеною вразливістю до маніпуляцій, тоді як високий рівень сприяє саморегуляції, формуванню особистісних меж і зниженню ризику повторної віктимізації. Розроблено психологічну програму, спрямовану на розвиток емоційної обізнаності, самоконтролю та навичок безпечної поведінки. Доведено, що розвиток емоційного інтелекту є ефективним напрямом профілактики віктимної поведінки та підвищення психологічної стійкості жінок.Item ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ СПІВЗАЛЕЖНИХ СТОСУНКІВ У СЕРЕДНЬОМУ ДОРОСЛОМУ ВІЦІ(2026) Помазан Тетяна МиколаївнаПомазан Т. М. «Гендерні особливості співзалежних стосунків у середньому дорослому віці». Дипломна робота освітнього рівня – магістр, на правах рукопису. Спеціальність – 053 Психологія. ПВНЗ «Київський медичний університет» – Київ, 2026. У магістерській роботі досліджено гендерні особливості співзалежних стосунків у середньому дорослому віці. Актуальність теми зумовлена зростанням кількості дисфункційних сімейних союзів та недостатньою вивченістю того, як гендерні стереотипи впливають на «кризу середини життя» в контексті співзалежності. Метою роботи є виявлення та систематизація психологічних відмінностей у проявах співзалежної поведінки чоловіків та жінок середнього дорослого віку. Емпіричне дослідження проведено із застосуванням психодіагностичних методик: Тест на співзалежність Б. Уайнхолд, методика С. Бем для визначення гендерних ролей, методи математичної статистики (t-критерій Стьюдента). Проаналізовано зміст поняття «співзалежність» як системного порушення особистісної автономії. Визначено, що в середньому дорослому віці співзалежність набуває рис хронічного адаптаційного синдрому, що інтегрується в структуру особистості. Доведено, що гендерна соціалізація зумовлює різні вектори співзалежної поведінки. Жінки частіше демонструють низьку самооцінку, нав’язливу допомогу та розмитість особистісних меж («життя заради іншого»). Чоловіки в стані співзалежності схильні до придушення емоцій, витіснення проблем та використання маніпулятивного контролю над партнером. Виявлено, що у осіб середнього віку рівень співзалежності корелює з відчуттям «втрачених можливостей» та страхом самотності, проте форми вираження цього страху є гендерно детермінованими. Практичне значення роботи полягає у можливості використання отриманих результатів у діяльності практичних психологів, психотерапевтів та сімейних консультантів для розроблення гендерно чутливих програм психологічної підтримки осіб середнього дорослого віку, які перебувають у співзалежних стосунках.Item ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ РЕЗІЛЬЄНТНОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ(2026) Попович Дмитро Валерійович