Наукові статті

Permanent URI for this collectionhttps://ir.kmu.edu.ua/handle/123456789/128

Browse

Now showing 1 - 9 of 9

Influential Modifications of the Genre System of Modern Mass Media
(SC INMANIFEST NETWORK SRL, In Manifest Network Publishing, 2022) Stiekolshchykova V., Savchuk R., Makarchuk O., Filatenko I., Humanenko O., Shoturma N.
The article is devoted to the consideration of the issue of influential modifications of the genre system of modern mass media. It has been established that the mass media are one of the main means of communication for the wide audience. The meaning of the words "modification", "mass media", "mobile journalism", "new media" has been studied. The article notes that "new media" appeared in the 60s of the XX century. The main characteristics of the media are presented. It is noted that the most common examples of mass media are television, radio, newspapers, magazines, social media, digital media, the Internet. The textbooks and publications of domestic and foreign scientists, which raise the issue of influential modifications of the genre system of modern mass media are highlighted. It was found that the first media were newspaper, telegraph, radio, television. The study of the main types of media is emphasized: traditional media, print media, electronic broadcasting media, external media, transit media and new media. It is noted that new media is a reconceptualization of traditional media. The aspect of media in the role of a social institution has been studied. It was noted about the significant impact of digitalization on the global media system. The significant influence of the use of the Internet in the political life of the United States is given as an illustrative example. The use of the "video story" technology as one of the strategies for holding the attention of the reader or listener is considered. The focus is on the interactive storytelling made possible by digital media and provides advantages for interactive television and cinema, as well as helping to create virtual and mixed reality in games, contributing to the emergence of new forms of voice games.
Екскурсії містом гімназистів чоловічих гімназій Києва модерної доби.
(2024) Калінін Ігор
Мета статті – дослідити розвиток екскурсійної діяльності учнів київських чоловічих гімназій кінця ХІХ – початку ХХ ст., у контексті їхнього повсякдення. В Україні модерна доба ознаменувалася великими зрушеннями в соціально-економічній та культурній сферах. Саме в цей час новий поштовх свого розвитку отримала екскурсійна справа. Висновки. Висвітлено процес становлення державного регулювання учнівського туризму в Російській імперії в пізньоімперський період. Розглянуті методи, плани, типи, маршрути, напрями, процес, чинники та засоби організації та здійснення гімназійних екскурсій по Києву та передмістя.
Закон Божий – найважливіший предмет чоловічих гімназій Києва кінця ХІХ – початку ХХ ст.
(2024-03-28) Калінін І.
МЕТАФОРИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ В СИСТЕМІ ЗАСОБІВ СТВОРЕННЯ ПРАГМАТИЧНОГО ЕФЕКТУ В МАСМЕДІНОМУ ПОЛІТИЧНОМУ ДИСКУРСІ УКРАЇНИ
(2023-12) Філатенко Ірина Олександрівна
У статті розглядається специфіка реалізації прагматичного ефекту метафори в полі тичному дискурсі сучасних українських засобів масової інформації. Прагматичний вплив сучасних політичних метафор аналізується крізь призму когнітивної лінгвістики (прагма тичний і когнітивний аспекти розглянуто в тісній взаємодії). Доводиться, що метафоричні моделі мають прагматичний потенціал. Під метафоричною моделлю розуміємо не поняттєву сферу-джерело з усіма можливими зв’язками її елементів, а динамічну структуру, що роз криває когнітивний механізм утворення метафори, демонструє взаємодію сфери-джерела і сфери-мети. Насамперед прагматичний потенціал метафоричної моделі реалізується за допомогою оцінки та емотивності. Кожного разу, інтерпретуючи конкретні метафори, адресат звер тається до представлених в довготривалій пам’яті перетинів між поняттєвими сферами, тобто реципієнт апелює до метафоричної моделі, сфера-джерело якої і містить зазна чені смисли. Отже, прагматичні характеристики метафоричної моделі проеціюються на її похідну подібно до того, як родова ознака накладає відбиток на видову. Таким чином полі тична метафора отримує пейоративну або меліоративну аксіологічну маркованість. Мета форичній моделі також властиве емотивне забарвлення, оскільки емоції є результатом деяких форм когнітивної діяльності, мають когнітивну природу. Зокрема, поняттєва сфера джерело моделі «Політичні реалії – це театр» має такі прагматичні смисли, як фальш, нещирість, удаваність. У процесі об’єктивації метафоричної моделі актуалізуватися може також не лише окре мий фрейм або слот, а ціла низка типових фреймів, тобто така метафорична струк тура постає в «розгорнутому» вигляді. Представлені фрейми (фрагменти відповідної кон цептуальної сфери) перетинаються, накладаються один на одного, внаслідок чого поняттєва сфера-джерело постає максимально рельєфно. Це сприяє усвідомленню реципієнтом двопла новості цих одиниць, а отже, і реалізації їх прагматичного потенціалу. Також приналеж ність актуалізованих слотів до нижніх рівнів фреймів визначають прагматичні характерис тики сучасних політичних метафор у дискурсі українських медіа. Ключові слова: політична метафора, метафорична модель, прагматичний вплив, дискурс мас-медіа, сфера-джерело, сфера-мета, фрейм, слот
Ознака як поняттєвий елемент мовленнєвої події в політичному дискурсі масмедіа України
(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2021) Філатенко Ірина Олександрівна
У сучасних гуманітарних дослідженнях є різні підходи до розуміння поняття «подія». Усі вони зосереджені на аналізі особливостей цих категорій у власній системі координат: філософській, соціологічній, політологічній, літературознавчій, лінгвістичній тощо. Це демонструє універсальність цього явища як такого. Деякі автори вказують на специфічний характер події, яка представлена в тексті. Дослідники наголошують, що вона стає результатом конструювання, яке послідовно здійснюється адресантами засобів масової інформації. Подібні зауваження про подію, висвітлену в медійних текстах, свідчать про її особливу природу, відмінну від онтологіч ної. Така подія потребує окремого лінгвістичного аналізу. Уважаємо, що вербалізацією реальної події в дискурсі масмедіа є мовленнєва. Аналіз цього феномену передбачає не лише здійснення його класифікації, як-от фонова мовленнєва подія VS фокусна мовленнєва подія, проста мовленнєва подія VS складна мовленнєва подія та ін. Автор пропонує описати специфіку мовленнєвої події в когнітивному ракурсі. Увага зосереджується на ролі спе цифічної ознаки у внутрішній організації цього явища. Під час аналізу автор доходить висновку, що внутрішня будова мовленнєвої події в масмедійному політичному дискурсі України представлена не лише поняттєвими еле ментами події як такої: ролями агента, коагента, цілей тощо. Роль ознаки, що описує об’єкти пізнання, також є надзвичайно важливою. У політичному дискурсі ЗМІ України представлені ролі суттєвих та несуттєвих ознак мовленнєвої події. Несуттєвими ознаками події вважаємо ті, що можуть належати або не належати їй. Вони не становлять сутності події, проте її характеризують. Одна і та ж ознака політичних подій може бути визначена як суттєва для одних подій і як другорядна – для інших. Це залежить суто від інтенцій адресанта, що підтверджує суб’єктивність мовленнєвої події в дискурсі сучасних масмедіа
Отражение категории адресанта в речевом событии массмедийного политического дискурса Украины
(Polonia University in Czestochowa, Baltija Publishing, 2021-04-23) Філатенко Ірина Олександрівна
Політичний популізм в новітній історії України: суперечливість осмислення
(Український державний університет імені Михайла Драгоманова, Державне інформаційно-виробниче підприємство видавництво «Педагогічна преса», 2020) Пилипенко Світлана Павлівна
У статті розглянута надзвичайно актуальна для соціальних процесів у сучасній Україні тема усунення популізму, який є серйозною перешкодою для позитивного розвитку та реалізації віковічних мрій українського народу про щасливе й безпечне життя в успішній Вітчизні. Достатньо повно вивчено початковий період відходу українських науковців від радянських стереотипів суспільства й економіки та вивчення ними феномену популізму як невід’ємної частини успішних і менш успішних демократій. Акцентовано перші дисертаційні роботи, автори яких узагальнили практично всі дані з сектору праць про популізм. Указано, що слабким місцем на цій стадії вивчення цього явища було обмеження рамками однієї-двох наук без використання новітньої інформації про Природу і Людину. Ще одним недоліком були твердження, що саме популізм був найбільшим злом за всі 30 років незалежності. Доведено, що існувало багато причин унеможливлення безкризового переходу від «імперії страху», яким був СРСР, до правничої демократії, свободи і конкуренції на засадах вільного ринку. Серед висновків наголошується, що з теренів України поширюються ідеї і докази того, що подальший прогрес людства буде ноорозвитком з одночасним лікуванням біосфери. В умовах ноосуспільства і нооекономіки через удосконалення середньої і вищої освіти популізм зникне цілком природним чином, адже особу з ноомисленням неможливо ввести в оману.
Правознавство в чоловічих гінмазіях кінця ХІХ – початку ХХ ст.
(2024-05-28) Калінін Ігор
Історичні екскурсії гімназистів чоловічих гімназій м. Києва у модерну добу
(Київський національний університет ім.Т.Шевченка, 2024) Калінін Ігор
У статті на основі архівних джерел та спеціальної історичної літератури досліджується розвиток історичних екскурсій гімназистів київських чоловічих гімназій м. Києва початку ХХ ст., в контексті їхнього повсякдення. Дослідження спирається на принципи історизму, науковості й авторської об’єктивності, а також на використання загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння) та спеціально-історичних (історико-типологічний, історико-системний) методів.

Browse

Browsing Наукові статті by Title